КЛАДКА МОЛЬФАРА
Підвісний міст у гуцулів здавна називають – кладкою або берцою. Без кладки часто дві частини карпатського села залишались розірваними одне від одного. Саме тому вона відігравала важливу практичну і магічну роль. Прохід по ній був подібний проходу часом, кладка - як символ потойбіччя, як перехід у інший стан і вимір буття.
Читати більше
Різниця у догляді за зовнішністю зменшується: 7 причин чому
Всім знайомі поняття - "конфлікт поколінь" і "гендерне непорозуміння", але чи чули ви про різницю у догляді за зовнішністю, як поєднання двох вище згаданих явищ?
Читати більше
ЧУГАЙСТР - ЛІСОВИЙ СТОРОЖ, КАРПАТСЬКА СНІГОВА ЛЮДИНА
"Сухі гіллячки розсунулись тихо, і з лісу вийшов якийсь чоловік. Він був без одежі. М’яке темне волосся покривало все його тіло, оточувало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді і звисало на грудях. Він склав на великий живіт зарослі вовною руки і підійшов до Івана. Тоді Іван зразу його впізнав" (Михайло Коцюбинський, "Тіні Забутих Предків")
Читати більше
Буковинці
Заради краси буковинських строїв, в яких жінки і дівчата схожі на великі строкаті квітки, заради їх пекучої вроди, заради квітучої весни на пагорбах Прикарпаття - варто їхати за сотні кілометрів!
Дивитись тут
АРТЕМ ШОШИН І МОЛОДИЙ БАЛЕТ ВОЛИНІ
Його ім’я, звісно, знають усі, хто полюбляє дивитися вітчизняні танцювальні шоу. Артем Шошин – фіналіст п’ятого сезону проекту "Танцюють всі!". А окрім цього він ще й керівник вельми цікавого колективу – "Молодого балету Волині". Прийдешня постановка спектаклю "Ехо її кроків", на афішу якої випадково натрапила в нетрях Інтернету, стала приводом до знайомства з юнаком, котрого небезпідставно вважаю
Читати більше
Бути із собою
"Мріяти й шукати, доки жити..." - мабуть саме це і є те, що називаємо "буття із собою". Дивно - адже це найприродніша та бажаніша потреба, яку часто доводиться здобувати у виснажливій боротьбі, найчастіше із собою ж... Бути, шукати, мріяти - потрібне як повітря і часом таке далеке... А якщо просто наважитися?
Читати більше
Прийняття в Українському Інституті Сучасного Мистецтва
Світло-сіра вигиниста лінія УІСМ по Chicago Ave (пригадую свої перші враження по приїзді до Чикаго), жіночно порушує одноманітність та практичність архітектури Українського Села. А якщо додати відсутність вікон, які би дивилися, й нам би дали можливість бачити – а що ж усередині – то і взагалі впевнюєшся: тільки художник з особливим відчуттям інтимності, внутрішнього світу «не на продаж» міг зважи
Читати більше