"У потоці автомобільного шуму, у дитячому галасі, у блакиті неба та солодких посмішках життя раптом наповнилось сенсом, який ніхто, окрім Ноіра, не зуміє відчути." Перша частина сентиментальної історії про студента Ноіра та незвичайну дівчину Мілену.
Читати більше

Україна 2014
Читати більше

Кохати тут і зараз...
Читати більше

HERBJØRG WASSMO
Читати більше

Місто спить... беззахисно і непорушно... а час біжить, як злива по моїм вікні... хтось чекає на диво... хтось проклинає чекання... хтось втрачає надію... а хтось зітхає ввісні...
Читати більше

Лежу в страх якій гарячій ванні і чекаю, доки мама принесе картоплю пюре з закритим на зиму салатом...
Читати більше

Глибина днів поглинає мене і тягне до низу... відчуваю себе заблукалим судном, капітана якого вбили пірати і мене несе вітром і хвилями невідомо куди
Читати більше

Найбільшою твоєю бідою є те, що ти підсадив мене на себе як на нічні посиденьки онлайн, а моєю найбільшою бідою є те, що ніяк не можу з цим зав'язати... стільки хочеться тобі написати, але знаю що все це назавжди залишиться в архівах моєї пам'яті і ніколи не попаде тобі на очі...
Читати більше

Дні котились намистинами розірваних коралів, а в руках залишалась лиш біла нитка... коли втрачаєш по трохи, то цього майже не відчуваєш, як не відчуваєш прихід застуди, чи чогось глобальнішого...
Читати більше

Поезія
Читати більше

Як громадянин, якому не байдужі духовні, культурні, моральні, ідейні та історичні цінності -фундаментальні стовпи великої української родини, - задумуюсь, що нині небезпечніше: відкрита агресія чи пасивність певної частини суспільства, якій однаково хто прийде і керуватиме країною, чи агресивність проросійських екстремістів і свідомі ворожі дії тих, хто їх підтримує?!
Читати більше

Дивлюсь на твої руки... бо просто не можу на них не дивитись, бо просто не можу відвести очі кудись вбік.. дивлюсь немов примагнічена, ти щось показуєш руками у такт своїм словам, ніби граєш ними музичний супровід, ніби пишеш ноти на невидимих листочках...
Читати більше

Коли прийде вечір я буду багато думати.. я завжди багато думаю ввечері... я завжди пишу саме ввечері... я завжди читаю найохочіше ввечері... завжди хочу їсти лише в вечері...
Читати більше

Ранок приходить так несподівано як приходять місячні... він накриває хвилею пронизливого телефонного пілікання, і в такі моменти ти готовий віддати рік життя за десять хвилин сну...
Читати більше

Отак просто сидіти разом і дивитись на зірки... краєм ока бачити твій профіль... не повертаючи голови... тримати невеличку відстань, щоб не підпускати ближче, бо ще ближче вже неможливо... дивитись на зірки, загадувати бажання... але не дивитись один на одного...
Читати більше

Всьо на світі знати не треба, Всьо на світі тобі не потрібно, Знай, що я завжди біля тебе, А на інших мені всерівно.
Читати більше

Як зберегти момент, коли хочеш, щоб він тривав вічно...
Читати більше

Відчуваю що сьогоднішній день не такий як вчорашній...
Читати більше

Старенький коц розстелений посеред соломи і трав... пахне м'ятою і чебрецем... в стелі стодоли блискавка пробила величезну дірку, і тепер сюди заглядає аж вісім зірок...
Читати більше

​Жінка, що співає джаз під акомпанемент роялю, дивиться прямо на мене... невідступно, невідривно, неминуче...
Читати більше