Письмо соседу

17 квітня 2014
Анастасія
Нам с тобой, увы, не по пути.
Не рискнул моей познать свободы.
Ты меня за всё, сосед, прости,
но таким как ты не пишут оды.
Много было разного у нас:
праздников, обид и огорчений,
но настал тот подходящий час
молча разойтись без объяснений.
Время дело сделало своё –
слишком уж различны интересы.
Я читаю Виктора Гюго,
ты – заметки лживой желтой прессы.
Я рисую маслом на холсте,
а ты пишешь слово на заборе...
Больно, очень больно в суете
на меня ты руку поднял в ссоре.
Знай, сосед, я всё тебе прощу,
все твои обиды, унижения –
я прощу, но больше не впущу.
В дом мой не ходи без приглашения.
Все закрою двери на замок,
я тебе, сосед, уже не верю.
Ты мне важный преподнес урок:
человек смог оказаться зверем.
Будь же счастлив, милый мой сосед,
не пиши вдогонку телеграмму.
Я, предвидя скорый твой ответ,
душу чтоб не рвать, читать не стану.

Анастасия Дмитрук


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Казимир Малевич та його "Чорний квадрат"
В 1916 році Малевич з однодумцями готують виставку. Називають її "Нуль-десять", проте на 39 картинах не зображено жодного предмета. "Чорний квадрат" художник чіпляє на покуті, де зазвичай кріпили ікони...
Читати більше