Вокалістка гурту "The Fraskos" презентувала власну версію української народної пісні

23 серпня 2017
Редакція


Марія Нікуліна, фронтвумен гурту The Fraskos, презентувала до Дня Незалежності власну версію української народної пісні "Розійдися, туманочку". 

"Ідея взятися за цю пісню виникла спонтанно, і одразу ж за кілька годин я зробила аранжування, досить мінімалістичне, щоб не обтяжувати її, а тільки підкреслити заворожуючу містичність української мелодики" - розповіла Марія. 
 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 24 серпня 2017
Чудова пісня! Щиро дякую! Єдине зауваження-прохання – вимовляти звук «ч» ПО-УКРАЇНСЬКОМУ: ТВЕРДО (в усіх словах). Ніколи УКРАЇНЦІ не вимовляли «ч» м’яко, крім вИпадків, якщо після «ч» стоїть «і», або «ь», або «я», «ю», «є» (якщо передають ОДИН звук і пом'якшують попередній). На відміну від московин, у яких «ч» – завжди м’який.
СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут