В Інтернеті з'явився фільм про пекельні страждання українців у полоні

30 листопада 2015
UAPOST.US
У мережі виклали новий вражаючий фільм "Полон", сюжет якого пов'язаний із сьогоднішніми подіями на сході України, повідомляє UaPost.

"Це фільм про сучасні реалії, про один день із життя в полоні. Фільм емоційний. Ми хотіли зробити в ньому узагальнення теми полону і взагалі теми війни, коли війна відбирає у людини право не тільки жити, а й померти, тому що в полоні людина зовсім не належить собі", - зауважив режисер Анатолій Матешко.
 
Офіційна прем'єра стрічки відбулася під час цьогорічного МКФ "Молодість".

Як розповів Матешко, фільм зняли за 7 днів у Київській області. У ньому показано 12 героїв, яких режисер порівнює з апостолами. У головних ролях в "Полоні" зіграли Володимир Горянський, Лариса Руснак, Остап Ступка та інші. Дія фільму відбувається в сучасній Україні.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут