Кварта Львівська - дебют повним складом!



Найкращі кавалки дебютного концерту гурту "Кварта Львівська" у рамках святкування Дня міста Львова в Палаці мистецтв 6 травня 2017. Програма побудована виключно на знаковій, для Львова, розважальній музиці 30-х років у власній інтерпретації гурту. Примітно що усі автори музики чи слів народилися у Львові або ж мешкали у ньому! Це Zbigniew Kurtycz , Zenon Friedwald, Emanuel Schlechter, Богдан Весоловський, Henryk Wars, Jerzy Petersburski, Eddie Rosner. Авторські переклади з польської - Юрій Кондратенко. Також присмачили концерт батярськими піснями та пародіями на відомі шлягери.

Неповторне співзвуччя інструментів унікальне як для музики того часу: акордеон – Нестор Пилип, кларнет – Роман Мар’яш, цимбали – Ілля Стефанко, перкусія – Ярослав Галан, контрабас – Петро Лесюк, вокал – Юрій Кондратенко.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут