Українцям відкрили базу для досліджень родоводу на 2,5 млн осіб

У вівторок, 20 червня, у вільному доступі запрацювала онлайн-база даних про понад 2,56 мільйони мешканців України, народжених у період 1650-1920 років, яка дає можливість українцям досліджувати власну генеалогію.

P.S. У зв’язку з великою кількістю відвідувачів, тимчасово можливі перебої у роботі сайту. Якщо спостерігаєте недоліки в роботі сервісу, краще збережіть цю інформацію і спробуйте пізніше.

Про це ZAXID.NET повідомив керівник проекту pra.in.ua Ігор Гошовський.

Доступ до цієї бази є безкоштовним. Пошук можна здійснювати за прізвищем та ім’ям, при цьому також зазначаючи діапазон дат народження і смерті осіб. Другий спосіб пошуку – за географічним принципом. Це зручно, коли людина знає лише місцевість, де жили її давні родичі. У такий спосіб користувач може переглянути існуючі списки мешканців того чи іншого населеного пункту.

 

prolviv.com

На сайті є можливість зареєструватися і створити власний профіль. Після цього користувач зможе сформувати власне родове дерево. Система "pra analytics", розроблена програмістами сайту, щодня співставлятиме оновлену інформацію з бази зі створеним родоводом, і у випадку знаходження потенційних зв’язків повідомлятиме про це. Таким чином користувач матиме можливість розширювати родове дерево.

Зараз ця система ще тестується, очікується, що у липні вона працюватиме безперебійно для усіх користувачів.
 

prolviv.com
Користувачі можуть зареєструвати власний профіль, щоб створювати і розвивати своє родинне дерево

Передбачена також можливість відображати свій родовід на мапі, а також підключати різноманітну статистику для його аналізу.

"Зазвичай, людина, яка створила дерево на одному з сайтів, уже до нього не повертається, воно там просто "висить". Ключова відмінність нашого ресурсу – родинне дерево створює не в пустому просторі, а в інтегрованому з базою даних. Якщо буде з’являтися нова інформація, користувач матиме можливість розширювати своє родинне дерево. Є можливість візуалізації родинного дерева на карті із позначенням зон, де була найбільша концентрація родичів. Також, через власний кабінет користувач матиме можливість додавати документи до своєї родинної генеалогії", – прокоментував Ігор Гошовський.

За його словами, основна перевага ресурсу в тому, що тут запропонований готовий, гарно опрацьований, відфільтрований контент про мешканців України, а це – на лише українці, але й євреї, поляки, інші національності, які жили на території України у період 1650-1920 років.

Серед джерел, які використали дослідники:
 

• Метричні книги та сповідальні розписи, як православні, так і католицькі, а також чеських і німецьких колоністів;
• Списки виборців у Сейм із західноукраїнських областей;
• Присяжні списки мешканців Поділля та Волині 1793 року;
• Присяжні списки 1654 року;
• Списки втрат вояків Австро-Угорської Армії з Галичини;
• Списки вояків Російської армії Першої світової;
• Списки вояків Червоної армії, редакції 1926 року;
• Списки вояків Радянсько-Фінської війни з України;
• Єпархіальні відомості Волинської і Подільської губернії, а також "Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии";
• Воєводські вісники (Волинський, Львівський, Тернопільський і Станіславський);
• Списки в’язнів концтаборів (Талергоф, радянські полонені, Береза Картузька тощо);
• Списки репресованих;
• Адресні книги міст кінця XIX – поч. XX століття;
• Адресні та Пам’ятні книги губерній, що охоплювали терени сучасної України.

Дослідники планують продовжувати свою роботу, і на початок 2018 року збільшити базу до 3 млн осіб. Уже тепер до завантаження цілісним масивом готують дані про 200 тис. осіб. Для охочих долучитися до проекту передбачена можливість волонтерства. В окремому розділі виклали першу частину ще не опрацьованих сканів документів та фотокопій. Наступні порції будуть викладатися через кожні два-три тижні.

Найближчі два тижні сайт працюватиме у режимі бета-тестування. Тож відвідувачів просять повідомляти про виявлені недоліки та побажання щодо покращення його роботи на скриньку у розділі контакти.

Упродовж наступних кількох місяців розробники обіцяють запровадити на сайті обмін повідомленнями та викласти версію бази латинкою.

(via)