Ми маємо досвід паралельних реальностей, коли в реалі українці вмирали від голоду, а митців, під загрозою фізичного знищення, змушували білим малювати чорне. Ті, хто лишалися вірними правді, зникали без вісті у таборах.
Сьогодні варто подивитися довкола, аби зрозуміти, що ті далекі часи Голодомору 30-х остаточно ще не втратили впливу. Незважаючи на Майдан, повалення верхівки, як то кажуть, злочинного режиму (до самого повалення режиму ще далеко, бо зникне його слід із зникненням останнього хабарника), страх публічно визнати себе українцем ще живий. Було б інакше, найпопулярнішим одягом стала б патріотична футболка. Але поки, такі футболки швидше зустрічаються у Інтернеті, аніж у столичному метро. Може проблема непоширеності у тому, що такі футболки, деколи позиціонуються, як ексклюзивні? Для довідки – ЕКСКЛЮЗИВНИЙ (від фр. exclusive з лат. excluder - виключати, виключно) особливий, винятковий, розповсюджений на обмежене коло суб'єктів та об'єктів.
Тоді маркетологи трохи схибили – патріотизм сьогодні в Україні вийшов за рамки обмеженого кола. Може варто було б більше рекламувати сам принт, що не поступається у своїй вишуканості і потужності гравюрам славнозвісного Дюрера. Мовляв - це робота з принтом не просто художника Сергія Якутовича, а видатного графіка, книжкового ілюстратора, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, члена Національної спілки художників України, член-кореспондента Академії мистецтв України. Але і це може бути зайвим. Тому що, ексклюзив сьогодні в Україні не в тренді. Сьогодні обраним почувається кожен! Кожен, хто визнає себе гідним нащадком козацької волі.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
