Я где-то читала, что поход за молоком с хорошей подругой может превратиться в блок-бастер. А если это подруги-степнячки, так сказать, потомственные сарматские амазонки, да еще и из приграничья, зоны сумрака, ЛНРовщины и бардака во всех его проявлениях?! - АТО!
Читати більше

У лісі, де жила пані Миша з родиною, завжди тихо, бо усі живуть у злогоді. Одного разу у полі з'явилися дивні тіні. Де промайнуть, там холодом повіє, горем зашурхотить і сльози ллються. Що ж робити звірятам та пташенятам?
Читати більше

Практично в кожної хорошої книги є загадка, "подвійне дно", таємнича історія або загадка, яка робить її особливою і яку хочеться розгадати. Сьогодні ми розповімо вам про декотрі з них.
Читати більше

Может быть, у кого-то война только что началась или идёт уже давно, а кто-то отпраздновал победу или залечил раны поражения. Каждый из нас в своей войне боролся за свою правду. Но мне кажется, что впереди еще главная война
Читати більше

В низине под холмом пел свою песенку Родничок. Он был веселый и дружелюбный. Всегда дарил зверям и птицам свою чистую, прохладную воду и хорошее настроение. Но однажды он задумался. Он еще ни разу не видел второго Родничка. И так загрустил, что стал течь медленно, перестал дарить радость, стал мутнеть и зарастать камышом...
Читати більше

На самом краешке леса, на поляне, в маленькой норке, жила мышка, со своим семейством. У них был очень уютный дом. Однажды вечером что-то загудело, земля начала дрожать и осыпаться прямо на гнездышко, в котором спали дети...
Читати більше

Але хто може показати людям їхню імперію? Хто може в цьому розмаїтому світі завдяки лише силі свого генія вирізьбити нове обличчя і спонукати людей повернути очі в його бік і пізнати його? А пізнаючи, любити? Це праця не для логіка, а для творця і скульптора. Адже тільки скульптор формує мармур, якому не треба виправдовуватися, і вкарбовує в мармур силу пробуджувати любов
Читати більше

Видатний англійський письменник Ніл Гейман прочитав чудову лекцію, яку варто порадити усім, хто не розуміє навіщо читати художню літературу та яка від цього користь. Ось деякі основні тези з цієї натхненної промови.
Читати більше

Я уверена, Вы бы выслушали мой горький рассказ о Донбассе, мы бы спорили, искали пути решения проблем, находили неожиданные варианты, а прощаясь, мы бы просто пожали друг другу руки, я бы улыбнулась и сказала: "Все будет Украина!", а вы бы улыбнулись в ответ.
Читати більше

Літературні герої - найкращі коханці. Чому люди закохуються в книжкових персонажів?
Читати більше

Первый раз я увидела зеленую собаку на площади Ленина. Там, возле городского ЗАГСа, среди серой пыли и не менее серой, обнажившей душу в виде торчащей арматуры, плитки, есть маленькая лужайка, где растут торжественные голубые ели, изящные березки и стоит грозный монумент мирового вождя...
Читати більше

Рассказ об осенней Вене, художнике и вдохновении.
Читати більше

​Ці вірші - вибране з первинних галактик душі, написані ще на зорі моєї творчості. З часом, ідеї з них трансформувалися (еволюціонували) в наступні світогляди... Але "Космос Душі" залишається для мене однією з центральних тем в творчості і є своєрідним стержнем, фундаментом для подальших побудов...
Читати більше

Недавно получилось быть приглашенной на одно поселковое торжество. Юбилей! Друзья долго извинялись по причине наличия в семье представителя высокоодухотворенного класса новых господ, которого еще недавно они выкупали в Краснолучской колонии, так сказать, по УДО.
Читати більше

У статті мова йтиме про вплив засобів масової інформації на суспільство в умовах інформаційної війни та про завдання, які постають перед журналістами сьогодення.
Читати більше

"Не жрать, а кушать" - фраза, що претендує на звання квінтесенції тієї філософії, котру останніми роками активно пропагують на Заході. Згідно з "пірамідою Маслоу", задоволення своїх гастрономічних потреб - найнижчий щабель в ієрархії, тому, думає більшість, приділяти особливу увагу йому не варто. Автори публікації "Їжа і філософія" категорично із цим не погоджуються.
Читати більше

Отношения "защитников города" с местным РЭСом не сложились как-то сразу. Что-то у них там вероятно несконтачилось или несфазилось, я не знаю, так как далека от высоких высоковольтных материй. Началось все с того, что...
Читати більше

В июне по причине работы занесло меня в элитный центр города. Живут у нас там люди не бедные, дома стоят не сиротские. На въезде в улицу мини-магазинчик, рядом с ним - свалка. Хотя и сам магазин, если бы не вывеска, я бы приняла за продолжение свалки...
Читати більше

Сейчас у нас в приграничье тихо, если не считать гула техники, снующей туда-сюда в соседское, уже совсем чувствующее себя у нас по-хозяйски, государство. Тишина вернула обыденные хлопоты, в перечень которых добавилась добыча воды. Артезианская скважина у нас за поселком. Идти туда 3 км. А мы и не ходим, и не за водой, ведь это так обыденно и скучно. Теперь - это поселковый атошный фитнес.
Читати більше

Почему-то осень мне всегда представлялась именно такой: рыжеволосой девушкой, с мольбертом бредущей по городу. Вот только город давно перестал меня манить. С некоторых пор он стал нервным и колючим, в нем больше нет ничего, что бы звало или даже обязывало его посетить. Он все больше напоминает о безграничных возможностях человеческой глупости в стремлении самоуничтожения.
Читати більше