Як би сказав Екзюпері: "Творіть!"

9 жовтня 2014
Юлія Василів
Творити, як же хотілося… творити. Отак повірити, помріяти, почати. Виявити те, що називається талантом, покликанням…

Десь глибоко у душі був вогонь для дії, праці, думки. Вони ставали все сильнішими, ціліснішими та конкретнішими. При цьому вимагали нарешті усвідомлення свого права стати чимось більшим, ніж  відчуттями…

Я торкалася цього неопізнаного букету почування – і ставало тепло й страшно одночасно. Що там – за поверхнею видимого?

Проте відчула всією душею – нам так бракує сьогодні саме творців, саме таких відважних, які відчули… Які можуть повірити у красу думки, які зловлять десь на дні себе відчуття, що і як, куди і навіщо. Які не злякаються перед відсутністю конкретики, яку завжди очікуватимуть усі навколо. Які будуть жити в одному світі, а не в кількох паралельних, розуміючи, що тільки так можна БУТИ по-справжньому…

Ті, які не шукали пояснень і виправдань ТАКОГО свого життя, могли бути творцями. Адже приймали себе, боролися за себе і діяли.

Творити! Хотілося творити

… крізь страх, крізь відсутність усього, що називається інструментом і можливістю. Все злилося в один потік. Його потрібно було реалізувати…

… десь там, далеко зринали слова Екзюпері: "Але хто може показати людям їхню імперію? Хто може в цьому розмаїтому світі завдяки лише силі свого генія вирізьбити нове обличчя  і спонукати людей повернути очі  в його бік і пізнати його? А пізнаючи, любити? Це праця не для логіка, а для творця і скульптора. Адже тільки скульптор формує мармур, якому не треба виправдовуватися, і вкарбовує в мармур силу пробуджувати любов".

Моя імперія ґрунтувалася на відчутті, що важливо іти своїм шляхом… Моя імперія була заснована на вірі в людину, яка несе у собі світ і себе світові. Моя імперія прагнула справжності, а не гарантій, обіцянок, розписаного на кілька років життя…

Моя імперія більшості здавалася ризиком, одним великим ризиком…

Натомість для мене вона була можливістю ТВОРИТИ себе, світ навколо – цілісно, ціннісно.

Дайте мені шанс! Я спробую! Так, я можу помилитися. Так, я нічого коректно і напевне на знаю… І я приймаю усю невизначеність як найбільшу гарантію себе.

З вірою в серці… 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

За лаштунками операції "Гроза". Частина 2
​23 серпня 1939 року у Кремлі був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа. Цю подію зафіксувала безпристрасна кінокамера, яка зафіксувала Молотова і Ріббентропа, які підписують договір, а за їхніми спинами немов два змовники про щось шепотілись Сталін – ідейний натхненник операції «Гроза», і її розробник – майбутній Маршал СРСР Шапошников.
Читати більше
Вірменська молодь вимагає змін. Деякі особисті враження після молодіжної сесії AYSOR
Про вічну дружбу російського і українського народів, про вірменських жінок на кухні, кав'ярні, де не курять, та інші враження від Вірменії після молодіжного форуму.
Читати більше