Творити, як же хотілося… творити. Отак повірити, помріяти, почати. Виявити те, що називається талантом, покликанням…
Десь глибоко у душі був
вогонь для дії, праці, думки. Вони ставали все сильнішими, ціліснішими та конкретнішими. При цьому вимагали нарешті усвідомлення свого права стати чимось більшим, ніж відчуттями…
Я торкалася цього неопізнаного букету почування – і ставало тепло й страшно одночасно. Що там – за поверхнею видимого?
Проте відчула всією душею – нам так бракує сьогодні саме творців, саме таких відважних, які відчули… Які можуть повірити у красу думки, які зловлять десь на дні себе відчуття, що і як, куди і навіщо. Які не злякаються перед відсутністю конкретики, яку завжди очікуватимуть усі навколо. Які будуть жити в одному світі, а не в кількох паралельних, розуміючи, що тільки так можна БУТИ по-справжньому…
Ті, які не шукали пояснень і виправдань ТАКОГО свого життя, могли бути творцями. Адже приймали себе, боролися за себе і діяли.
Творити! Хотілося творити
… крізь страх, крізь відсутність усього, що називається інструментом і можливістю. Все злилося в один потік. Його потрібно було реалізувати…
… десь там, далеко зринали слова Екзюпері: "
Але хто може показати людям їхню імперію? Хто може в цьому розмаїтому світі завдяки лише силі свого генія вирізьбити нове обличчя і спонукати людей повернути очі в його бік і пізнати його? А пізнаючи, любити? Це праця не для логіка, а для творця і скульптора. Адже тільки скульптор формує мармур, якому не треба виправдовуватися, і вкарбовує в мармур силу пробуджувати любов".
Моя імперія ґрунтувалася на відчутті, що важливо іти своїм шляхом… Моя імперія була заснована на вірі в людину, яка несе у собі світ і себе світові. Моя імперія прагнула справжності, а не гарантій, обіцянок, розписаного на кілька років життя…
Моя імперія більшості здавалася ризиком, одним великим ризиком…
Натомість для мене вона була можливістю ТВОРИТИ себе, світ навколо – цілісно, ціннісно.
Дайте мені шанс! Я спробую! Так, я можу помилитися. Так, я нічого коректно і напевне на знаю… І я приймаю усю невизначеність як найбільшу гарантію себе.
З вірою в серці…
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
