Виставка "Українки. Від Королеви до Катерини"

8 червня 2016
Open World
В рамках Anne de Kiev Fest у Національному музеї Тараса Шевченка стартував кураторський проект головного зберігача цього музею Юлії Шиленко. Мета мистецького дослідження "Українки. Від Королеви до Катерини" - відкрити перед відвідувачами витоки державності України-Русі від часів Володимира Великого до нашого сьогодення.

Як відомо, тема жінки - наскрізна у творчості Великого Кобзаря. Жіночі образи нашого пророка і генія - прекрасні, витончені, натхненні...Чимало художників, натхненних цими образами, створювали СВОЇХ "Катерин","Наймичок", "Тополь", "Мар'ян-Черниць", "Лілей"...

На виставці, яка триватиме до 20 червня, експонуються твори з колекції Музею Тараса Шевченка. Йдеться про найкращі роботи Опанаса Сластіона, Олександра Івахненка, Василя Лопати, Михайла Дерегуса, Феодосія Гуменюка... Подробиці - на каналах Ukrvideotravel та Open World у Youtube.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут