Вітання з Новорічними святами майстру української рукописної писемності Юрію Храпаю

У його рукописній майстерні відтворено давньоукраїнські рукописні шедеври, створені ще в XII-XIV століттях в князівських скрипторіях Києва, Переяслава, Чернігова, Луцька, більше сотні окремих аркушів відомих манускриптів (зокрема Київський Псалтир, Оршанське, Луцьке, Реймське Євангелія), 10 рукописів з відтвореними автентичними текстами, серед яких «Руська Правда», «Слово про закон і благодать митрополита Іларіона», «Слово о полку Ігоревім», «Сказання про житіє і подвиг Михайла Чернігівського», «Повість про житіє святих князів Бориса і Гліба», «Литовський Статут» 1528року…
Восени під головним куполом, у стінах Верховної Ради України, відбулась унікальна виставка відтворених Юрієм Храпаєм  пам’ятників рукописної писемності: «Давньоукраїнські манускрипти – повернення в культурний простір». Виставку організував Креативно-стратегічний відділ Радикальної партії Олега Ляшка.

Основною метою заходу стала демонстрація автентичних копій перлин національної культурної і рукописної спадщини широкому загалу, оскільки більшість предметів давньоукраїнського рукописного мистецтва наразі знаходиться в іноземних книгосховищах.
Поруч із унікальною виставкою робіт Юрія Храпая відбувся й масштабний круглий стіл: «Нове життя історико-культурної спадщини. Збереження і захист культурних цінностей: виклики та загрози», у ході якого фахівці та небайдужі представники громадськості об’єднались навколо проблематики збереження та розвитку української культури.
Культурні надбання кожної нації – це скарб людської цивілізації. Збережена та примножена протягом багатьох тисячоліть культура – унікальна історична пам'ять кожної сучасної держави, бо забезпечує духовний зв'язок поколінь.
В умовах постійних спроб асиміляції з боку іноземних держав українська культура не лише змогла вижити, але й подарувала світу безліч шедеврів. Матеріальні та духовні скарби, що були створені предками, крізь віки дійшли до нас.
І наш обов’язок сьогодні: не лише зберегти, а й примножити їх.
Ціною власних зусиль ми повинні боротись із ризиками духовного банкрутства нащадків та закласти ідеологічний фундамент для розбудови суспільства майбутнього на основі нашого історичного коріння, мови, звичаїв і традицій, а не запозичених стереотипів та імпортовани хшаблонів
А Юрій Храпай має не лише бажання, а й непересічний талант і залюбленість у власну справу, справу примноження духовних, історичних цінностей своєї держави…