Тетяна Русецька: персональна виставка "Любов"

3 травня 2016
Open World
"Тільки ті, у кого гаряче серце, здатні зазнати безмежне щастя і вічну любов", "Любов - єдина пристрасть, яка не виносить ні минулого, ні майбутнього", "Хто істинно любить, той не ревнує", "В любові має бути взаємне захоплення, в результаті якого хтось вважатиме себе розумним, а хтось красивим", - усі ці цитати належать різним людям. І усі ці люди жили в різні епохи. Але усі вони писали про Любов, яка...

З вашого дозволу поставлю тут три крапки. Тому що кожен з Вас на своєму особистому досвіді знає: що ж це таке - ЛЮБОВ - насправді. А якщо хочете переконатися - праві Ви чи ні - знайдіть хоч би годину або дві й з 29 квітня по 10 травня відвідайте Музей історії Києва. Виставка "Любов" напрочуд тонкої душевно і чарівної зовні жінки, ім'я якої - Тетяна Русецька - Вас не розчарує...

#OWItv
#OWIFilms
#OpenWorldInfo
#OWIFilmsStudio
#ВідкритийСвіт
#OpenWorldОткрытыйМир


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут