Скульптор Александр Волосенко - участник симпозиума в Дубно!

14 серпня 2016
Open World
Из душного Киева - в Дубно, город, в котором так легко и вольно дышится художникам, графикам и скульпторам!

Да еще - в замок князей Острожских! Больше того – творчески потрудиться! Согласитесь, не каждому выпадает такой уникальный шанс в наше непростое время! А вот известному киевскому скульптору Александру Волосенко на сей раз подфартило! Он с огромным удовольствием принял приглашение организаторов юбилейного живописно-графическо-скульптурного симпозиума "Дубенський замок 10. Історія та постаті: переосмислення" и, оставив все важные и второстепенные дела на потом, махнул с друзьями-художниками в славный город Дубно.

Подробности о работе живописно-графическо-скульптурного симпозиума в Дубно также смотрите на канале Ukrvideotravel
 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут