Писанки з усіх областей України показали в одному відео

12 квітня 2017
Annie

Писанки з усіх історико-географічних регіонів нашої країни показали в одному хвилинному анімаційному відео. Ролик опубліковано на Facebook-сторінці Музею Івана Гончара.​

"Писанка – абсолютно унікальний витвір. Вона вражає своєю вишуканістю, довершеністю і багатством композиційних варіантів орнаментальних елементів та мотивів", – йдеться у коментарі до відео. Основу ролика складають писанки, які були створені за зразками з особистої колекції Івана Гончара, яку він формував протягом 1950-1980-х років.

Відтворювали писанки співробітниці столичного музею – майстрині Лариса Головня і Надія Білоткач. Над відео працювали Іван Терещенко і Юля Новосельцева. Наголошується, що фондова колекція писанок, зібраних Іваном Гончаром, складає 392 одиниці.​

(via)​

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут