Пориньте в море задоволень - Akti Toroni boutigue hotel

5 липня 2019
Open World

Пориньте у світ задоволення, в цей сучасний туристичний напрямок з його 5000-річною історією.

Уявіть, що в далекі стародавні часи ця гавань, її давня назва Тороні, була зайнята кораблями з торговцями з різних країн Європи і Азії, де йшла жвава торгівля місцевими товарами, оливками, винами. А якщо ви доторкнетеся до руїн старого візантійського форту, відомого як замок Лекітос, найбільш важливого археологічного пам'ятника цього району, пройдете історичними екскурсіями, оціните всі принади відпочинку на пляжах Тороні, тоді всі ці картини постануть перед вами більш живими і барвистими.
Всього в 130 км від аеропорту Македонія в Салоніках перебуває ця родзинка грецького відпочинку з її смачною кухнею.

#OWItv
#OWIFilms
#OpenWorldInfo
#OWIFilmsStudio
#OpenWorldОткрытыйМир


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут