Ніч у музеї. Катерина Білокур. Частина 1


Отаке кіно про народну художницю України Катерину Василівну Білокур. Частина перша. Акцент – неготовність пересічних селян/родини Катерини Василівни до сприймання і благословіння нетипового таланту своєї доньки...

Відзнято телеканалом "UA|TV – Іномовлення України" за участю працівників музею, односельців художниці та акторів. "UA|TV – Іномовлення України" адресоване іноземній аудиторії, насамперед діаспорі та російськомовним глядачам, які потребують об’єктивної та актуальної інформації про Україну.

Далі буде.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 22 лютого 2017
КАТЕРИНІ БІЛОКУР,
художниці від Бога

Білий квіт, червона ружа…
Тільки назв – аж цілий том!
Шлях стели, барвистий луже,
Через терни до квіток!

На хрещатому барвінку –
Сповідь серця і душа.
Все твоє дівоче віно –
Це Богданівки краса.

Насміхання, заборони…
З геніїв – не перша ти.
Не картини то – ікони,
В долі у твоїй – хрести.

Та твої квітучі думи
Не уміщував мольберт.
Геть, плітки, і гетьте, глуми!
Не згубила в них себе.

Що троянди і піони!
Їх співає всенький світ.
В матері Землі на лоні
Піднесла й картоплі цвіт.

Ружі людям дарувала –
Йшла по їхніх шпичаках.
Що на серці Боже мала –
Віддавала у квітках.

Рідний край – квітуче море,
В ньому дух небесний є.
Квіти, Катре, – твої зорі
І чарівництво твоє.
(© Любов СЕРДУНИЧ, 2001).