Козацька честь на Козацькому редуті і в нашій славній пам'яті!

20 серпня 2016
Open World
На околиці села Семидуби Дубенського району Рівненщини височить Козацький редут – німий свідок буремних подій 1651 року.
Під час проведення живописно-графічно-скульптурного симпозіуму «Дубенський замок – Х. Історія та постаті: переосмислення» його учасники – відомі українські скульптори, художники, мистецтвознавці і журналісти - побувати у цьому унікальному місці Волині. А поїхати до Семидубів нам запропонував екс-мер Дубна, а нині - приватний підприємець і член Спілки роботодавців Дубенщини Леонід Дудко. Пан Леонід – справжній патріот рідного краю. Він, до речі, також є і одним із головних спонсорів - організаторів живописно-графічно-скульптурного симпозіуму. Прибувши на місце буремних подій, від яких нас відділяють майже чотири століття,учасники симпозіуму дізналися : козацький редут стоїть на місці останнього бою козаків - богунців із польсько-шляхетським військом. Cаме тут 10 липня 1651 року закінчилась трагічно та велично славна Берестецька баталія… Скільки саме козаків під проводом Івана Богуна полягло під селом Семидуби – одному Богові відомо… Хтось каже – триста, а хтось – понад тисячу… Вшановують пам'ять героїв-козаків щороку - у першу неділю липня. А з 2005-го року редут носить ім’я славного Івана Богуна.
Подробиці про це місце на мапі Волині дивіться у програмі «Світом крокуємо разом» на каналах Ukrvideotravel та Openworld.info.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут