Художник Володимир Кабаченко та його "Степові caprichos"

27 липня 2016
Open World
Національна модель світу в авторському міфі художника Володимира Кабаченка знайшла своє віддзеркалення у картинах, об'єднаних назвою "Степові caprichos".

Ця виставка відкрилася у Національному музеї Тараса Шевченка 26 липня. Сaprichos у перекладі з італійської означає "твір академічної музики, написаний у вільній формі". Антуан Фюретьєр у своєму "Загальному словнику…" визначив "каприс – caprichos" (у будь-якому виді мистецтва) як "твір, у якому сила уяви має більшу вагу, ніж наслідування правилам мистецтва".

Про що хотів сказати своїми "Степовими caprichos" відомий художник із Одеси Володимир Кабаченко – дивіться у програмі "Мистецька хвиля+" на каналах Ukrvideotravel та Open World.
 

#OWItv
#OWIFilms
#OpenWorldInfo
#OWIFilmsStudio
#ВідкритийСвіт
#OpenWorldОткрытыйМир


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут