Грузинская песня  "Шен хар венахи" ("О ты, истинная лоза")

Грузинская песня  "Шен хар венахи" ("О ты, истинная лоза")
https://www.youtube.com/watch?v=_wczCiWlJT0
На днях, во время открытия персональной выставки киевской художницы Ольги Кизуб в галерее "Митець", мне посчастливилось  услышать древнюю грузинскую песню "Шен хар венахи".  Исполняли ее на фоне одноименной картины Ольги Кизуб.  С грузинского  словосочетание "Шен хар венахи" переводится как "О ты, истинная лоза". А еще в Грузии ее называют "Гимн Богородицы". И вот что характерно : на прекрасном грузинском  песню пели не носители этого языка, а наши соотечественники, украинцы! Речь идет об актерах  Театра Голос Огня. После завершения пения участники вернисажа долго не могли выйти из состояния блаженного оцепенения - так глубоко врезалась в их души эта изумительная по философской глубине и мелодичности песня свободолюбивого, трудолюбивого и гордого православного народа - наших истинных братьев по Вере! 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут