Діягноз від тарнавської

Дуже вчасний і направду душевний вірш Марти Тарнавської (1973 р) . Цитую:

Зенкові

Der Tod ist gross. Wir sind die Seinen lachenden Munds.

Wenn wir uns mitten im Leben meinen, wagt er zu weinen mitten in uns.

Rainer Maria Rilke: Schlussstück.

Не вирок це — мале memento mori: затьмарила хмаринка небосхил,

та простір неба — голуба прозорість, і сонця курс — пополудневий схил.

Здаля йде ніч — до тебе, і до мене — та поки що — стоїть великий день:

ще таїнство у серці незбагненне нових пізнань, неспіваних пісень.

Наївний — числить лиш на ясність неба. Нещасний той, хто вірить тільки в ніч.

Живе життя ловити в жмені треба, нести у тьму світила власних свіч.

Озвучила на відео Ярослава Савош