АСТРОНОМІЧНІ ЗНАННЯ ТРИПІЛЬЦІВ

30 січня 2021
Griandr Tarnovski

Історики подають астрономію одного з найдавніших періодів історії України, коли на цій землі процвітала Трипільська культура, досить спрощено і дещо наївно. В поясненнях археологів кожне зображення кола на керамічному посуді є Сонцем, а кожна дужка - Місяцем. На цьому дослідження астрономічних уявлень трипільців зупиняється без глибшого аналізу. І все, що неможливо ситемно та логічно пояснити, називають культово-ритуальним. Проте, вивчення архітектури великої будівлі, знайденої на трипільському поселенні поблизу села Небелівка, дозволяє стверджувати про значно вищий рівень космологічних знань трипільців.
Дивіться відео та читайте більше досліджень на сайті історико-дослідницького проекту Обсерваторія Безводівка.
Трипільський храм-обсерваторія: 
http://www.bezvodovka.com/pysmena/nebelivka.html
Трипільський астрономічний календар:  http://www.bezvodovka.com/pysmena/calendar.html


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут