Анжеліка Рудницька та Поль Манондіз презентували кліп до четвертої річниці Революції Гідності

1 грудня 2017
Редакція


Українська співачка і телеведуча Анжеліка Рудницька разом із французьким співаком Полем Манондізом випустили кліп на пісню "Люляй-Люляй". Його артисти присвятили всім, хто віддав своє життя за Україну.

У відео вся драма українського народу. Люблячі батьки відправляють дітей на війну, розуміючи, що вони можуть більше ніколи не повернутися додому.

"Це історія всієї країни. Коли ми створювали її образ, думали не про конкретну людину, дитину, чоловіка, жінку, а про Україну, яка зараз переживає трагедію, тому що кожна людина, кожен воїн, який загинув на фронті – це наш син. Не чужа людина. І ця пісня набула зовсім іншого сенсу саме зараз, коли йде війна", – прокоментувала нову відеороботу Анжеліка Рудницька у ефірі ТСН.

(via)

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут