Виставка "Спогади про..." в картинах українського Ніко Піросмані Ярослава Стеценко

9 липня 2016
Open World

"Існують два способи усвідомлення свого буття: або - просто вірити, що в нашому житті немає ні найменшого місця диву, або ж вважати дивом і щастям абсолютно все, що вже є".

Ці слова належать великому Альберту Ейнштейну. Я згадав їх, коли опинився біля картин молодого талановитого українського художника Ярослава Стеценка на виставці "Спогади про…", яка відкрилася у столичній галереї "Митець" два дні тому.

Картини цього митця я вже бачив півтора місяці тому, на його першій персональній виставці, яка так само відбулася у галереї "Митець". Довго думав тоді: чому саме його, хлопця, який народився і виріс у селі на Київщині, тонкі знавці живопису називають українським Ніко Піросмані? Змонтував програму про Ярослава, виставив її в ефір… Приймав (в тому числі й на свою адресу) схвальні відгуки, що допомагаю відкривати широкому загалу цю особистість. А потім, коли на душі (буває ж таке!) ставало сумно, я кілька разів поспіль продивлявся програму про Ярослава. І душевні рани (дякую, "закляті друзі" і "щирі вороги"!) загоювалися… Така вже дивовижна сила у картин Ярослава Стеценка.

І ось – новий дотик до його маленьких шедеврів – на колективній виставці "Спогади про…", яку так професійно і так своєчасно організувала директор галереї "Митець" Анна Лавреха. Коли роздивлявся роботи Ярослава, до мене підійшла мистецтвознавець, заслужений працівник культури України Валентина Єфремова. Побачила мою реакцію на живопис цього художника і делікатно поцікавилася: "Що, і Вас зачепило?" Я відповів: "Так!" А потім спитав у пані Валентини: у чому, на її думку, секрет картин Ярослава, в чому їхня сила? У відповідь почув: "У цього хлопця є Божий дар! Він дивиться на Світ очима образотворчої миті. От він побачив щось – і без цього вже просто не може жити… Він побачив – і хоче себе самовиразити, тому що так наповнене його життя.

Можна сказати, що Ярослава Стеценка Господь поцілував у тім'ячко. Тобто позначив його творчий дар. Це неймовірно потужній, могутній художник, у якого біографія почалася на Київщині. Він створює роботи ні на що не схожі. Наївний? Може й так! Відкритий? Скоріше так! Конструктивний? Є й таке! Плоскосний, декоративний живопис? Є – немає куди правди діти! Але в цих площинах, у цій конструкції є душа! Є душа Митця. І в них бринить така вишукана струна, що аж серце плаче…

Ярослав створює твори, які не залишать байдужими людей. Вони завжди будуть милуватися його унікальними картинами.

За Стеценком – велике майбутнє!" Абсолютно погоджуюся з вами, пані Валентино.

#OWItv
#OWIFilms
#OpenWorldInfo
#OWIFilmsStudio
#ВідкритийСвіт
#OpenWorldОткрытыйМир


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СКІФСЬКА ЦАРИЦЯ ШЕРУА ІТЕРІТ
Дослідник з генеалогії та родоводу В'ячеслав Бут розповів легенду про царицю Великої Скіфії, яка була родом з Асирії міста Ніневія. Донька асирійського царя Асархадона вийшла заміж за скіфського вождя Партатуа. Дослідник наводить докази того, що кургани Переп'ят та Переп'ятиха на Київщині, розкопки яких замальовував Тарас Григорович Шевченко, є могилами легендарних царів Скіфії.
Дивитись тут
Скіфи повертаються на кургани Великої Скіфії
На Січеславщині Андрій Денисенко встановив статую скіфського воїна на прадавній могилі. Справжнє скіфське золото — це кургани, предківські могили, якими вкрита вся Україна — Велика Скіфія і яких тільки на Січеславщині понад 14 тисяч. Вони потребують захисту і повернення на вершини своїх охоронців, кам`яних баб — вартових нашого степу.
Дивитись тут