УПА. Кохання

14 лютого 2017
Anna Senik


Cправдилась ще одня моя творча мрія - ми зняли серію про кохання молодого упівця. Це була дуже особиста фотосесія, із дуже особливими людьми. Такої чуттєвої, еротичної і піднесеної зйомки у мене ще не було.

Як тільки народилась ідея серії - одразу ж прийшло усвідомлення того з ким і як саме це має бути знято. Мабуть я вперше знімала щоб аж так "на одному диханні" - від і до, чітко знаючи чого саме хочу: показати упівців не лише з військової сторони, а й з позицій палкої молодості їх літ.

Важко словами висловити свою вдячність і захоплення моделям - Юлі Глушко та Андрію Мацьківу "другу Орлу", військовому ренструктору УПА,члену Військово-історичного клубу "Повстанець", за їх красу, майстерність преживати і відчувати. Від початку я і не бачила нікого іншого в цій зйомці окрім них, і не помилалсь - ми розуміли одне одного без слів - повна взаємодія, повне відчуття.

Ми втрьох втілили цей задум в пам'ять покоління героїв, яке не дожило свого віку, не досміялось, не докохало.... Усіх тих, хто зараз дивитись на нас серйозним поглядом з військових світлин, за якими стоять важкі долі палких сердець і світлих душ - що навіть посеред мороку і страху чужинного терору уміли кохати.

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Фотограф Фотограф 27 березня 2017
Гарні фото
Слава 16 вересня 2013
Сама ідея і фото нагадали мені мого покійного дідуся, який мав псевдонім Богданко. Пам"ятаю, як одного літнього вечора він зі зворушенням, із теплим смутком світло-дрижачим голосом згадував, як Богданко вперше закохався. Це була дівчина, з якою зустрівся тільки раз у житті - під час виконання спільного завдання, їхнє знайомство тривало тільки кілька днів. Вона була зв"язкова із псевдонімом Мар"яна. Після того вони більше ніколи не бачились - цього вимагала конспірація. Потім дідусь дізнався, що її вбили НКВДисти. Думаю, їхнє знайомство залишило особливий і незабутній слід в житті мого діда - він навіть склав пісню про Мар"яну і Богданка і не раз її наспівував. Жалію, що її не зберегла.