Читати більше
Інтонації акварелей: історія однієї вінницької художниці
Її звати Кароліна. Вона лікар, що практикує, і художниця, яка тонко відчуває інтонації душі.
Коротко про головне
-
Вона перфекціоніст, до того ж це стосується не тільки малювання. Тому доволі вимоглива до себе і до людей, які її оточують. "Коли ви бачите пошматований малюнок – це не депресія, це просто ніс кривий вдався", з усмішкою каже дівчина.
-
Вона любить котів - усіх, усюди і в усіх їхніх проявах. Іноді думає, що сама насправді в деякій мірі кіт, але це, як правило, помічають лише найближчі.
-
Не любить вдягатися в одне й те саме два дні підряд та їсти одну й ту саму страву двічі на день.
-
Є невиправною совою. Якщо вибирати між тим, закінчити якусь справу пізно вночі чи прокинутися для цього раніше, у 1ОО% випадків вона вибере нічний дедлайн.
-
Для повного щастя їй треба три речі – кока-кола, зручна піжама і безліч різних блокнотиків (сміється — прим. ред.).
Чи пам'ятаєш, коли з'явилася любов до малювання? Чи була вона завжди?
Однозначно була завжди. У мене безліч плівкових фотографій, де я маленька сиджу за столом з рівненькою спинкою і пензликом, зануреним у дитячі акварельки. З часом (не враховуючи того, що я виросла), змінилися тільки дві речі – плечі трохи згорбились і акварель стала професійною.
Яким був перший малюнок?
Усвідомленим першим класним малюнком був петриківський розпис. Я тоді ду-уже ним пишалася. З перших пам’ятаю ще хіба якісь «перехідні» — соняшник, у якому вперше не тисла олівцем; пейзаж, де зуміла передати відображення у воді; косулю, з якої почалася моя невиправна любов до великих і гарних акварельних очей…
А вчилася у художній школі? Якщо так, як давалося навчання, скільки час займало?
На жаль, мені пощастило отримати лише 3 чи 4 уроки, тому все ще попереду.
Що відчуваєш, коли малюєш?
Найчастіше це ідеальна сублімація пережитого. Помічаю, що саме тоді малюнки виходять наповненими, а не просто гарненькими. Коли в роботі вмикаєш уяву, а не тільки змальовуєш з фото, люди дивом це відчувають. Не кривитиму душею, але те натхненне піднесення, про яке всі люблять говорити, зловити не так легко, та й не завжди потрібно. Я люблю сприймати малювання як спосіб перенесення відчуттів, а не їх здобування, тому, коли після закінчення роботи залишається приємна спустошеність, малюнок удався.
Володієш певним стилем, яку техніку використовуєш?
Я б не сказала. Про стиль взагалі повинні судити інші люди, які за мною стежать і котрі впізнають (сподіваюся, впізнають:)) мої роботи серед інших. А щодо техніки – можу ду-уже довго і нудно говорити. Зазначу тільки, що як почерк змінюється від товщини і нахилу ручки, так папір та фарби можуть вплинути на вигляд та техніку написання картини.
Розкажи про улюблених художників, ілюстраторів.
Дуже багато є сторінок у мережі, які щиро захоплюють і за якими стежу (мова про Інстаґрам - прим. ред.), але еталоном у акварелі є і буде Agnes Cecile (молода римська художниця - прим. ред.).
Де черпаєш натхнення?
Тільки в собі і тільки тоді, коли є вільний час, і голова не заповнена повсякденними проблемами.
Ти за освітою лікар. Чи не стала свого часу заручницею серйозної професії?
За 6 років навчання в медичному жодного разу не пошкодувала, що вибрала саме таку спеціальність. Медицина мене загартувала, зміцнила, приправила, так би мовити, мій покладистий і дуже компромісний характер нотками здорового скептицизму та, подекуди, навіть цинізму. Вважаю, що кожна людина після закінчення старшої школи повинна пройти хоча б рік повноцінної медичної підготовки; тоді суспільство однозначно стане здоровішим. І фізично, і морально. А щодо себе, можу сказати, не покину жодну справу. Поки що в мене добре виходить поєднувати. Щоправда, іноді доводиться жертвувати улюбленим сном, зате як потім собою пишаєшся (усміхається — прим.ред.).
Чим ще захоплюєшся, крім малювання?
Маю таку рису — люблю хапатись за кілька справ одночасно. На дозвіллі можу і макіяж подругам зробити, і зачіску, маю два прозових твори, які почала писати, але наразі поставила на паузу. Стараюся більш-менш регулярно вести сторінку в Інстаґрам, обожнюю готувати, планую займатись татуюваннями. А це тільки початок:). Справ і планів завжди дуже багато, проте мені не вистачає ще кількох мене для реалізації всього вчасно!
Якою має бути сучасна молода людина?
Освіченою, впевненою, самодостатньою.
Поділися історією 3 улюблених малюнків.
Не маю жодного улюбленого. Тобто малюнок може бути моїм улюбленим не більше, ніж тиждень. Потім – див. пункт 1 – я знаходжу в ньому море недоліків і працюю над створенням нового «улюбленого». Секрет прогресу в синдромі відмінниці (сміється - прим. ред.).
Хоча, зачекай, ні, є один. Мій перший гіперреалістичний натюрморт – ґроно рожевого винограду, написане олійними фарбами. Історію залишу в таємниці, скажу тільки, що ніколи і нікому не віддам ту картину, бо за два тижні роботи над нею (а то були одні з найкращих тижнів мого життя) я вклала в те полотно, щонайменше, половину себе.
Редакція Ua Modna бажає Кароліні подальших злетів і нових ідей. До слова, інші роботи художниці можна переглянути ось тут. Окрім того, ви можете замовити собі один з тих чудових малюнків чи просто — картину за власними побажаннями.
[adSlot9]
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Читати більше
Читати більше
Читати більше