Як очищення океану від пластикового сміття стає реальністю

Ідея застосування пластикового сміття, що забруднює води Тихого океану, в якості сировини для виробництва найрізноманітніших товарів, починаючи від одягу і закінчуючи меблями, обговорюється і фактично реалізується вже давно. Тепер цей еко-напрям, схоже, отримав шанс на новий поштовх до розвитку. Молодий винахідник Боян Слат пропонує спосіб інноваційного очищення вод океану від тонн сміття, які утворюють Велику тихоокеанську сміттєву пляму. Принцип роботи запропонованої системи недавно описав портал Fast Company. Ми пропонуємо адаптивний переклад статті.
 

Система збору сміття в океані, розроблена 22-річним молодим генієм-винахідником Бояном Слатом, вперше почне роботу в 2018 році. Протягом п'яти років вона буде очищати від забруднень Велику тихоокеанську сміттєву пляму.
 

Коли океанолог Чарльз Мур в 1997 році відкрив Велику сміттєву пляму - ділянку океану, де зосереджене все пластикове сміття, він був просто вражений побаченим. Пізніше у своїй стаття для журналу Natural History, Мур описав сміттєву пляму як щось неймовірне і практично позбавлене чистих ділянок. Незалежно від часу доби під час своєї подорожі вчений спостерігав незліченну кількість сміття - пляшки, кришки, обгортки, уламки. За роки, що минули з моменту відкриття плями, ситуація тільки погіршилася. В недавній статті для The New York Times Чарльз Мур зазначив, що в сміттєвій плямі тепер є суцільні області відходів, по яким можна ходити.
 

Щоб виправити ситуацію, незабаром і навіть раніше терміну буде запущений проект з масштабного очищення океану від сміття. Його автор Боян Слат вперше представив своє бачення системи для очищення океану Ocean Cleanup на TED talks шість років тому. Тоді йому було всього 17 років. Проект, запропонований молодим генієм, з одного боку, отримав багато відгуків на TED і мільйони доларів підтримки, а з іншого - критику і звинувачення у невиправданому завищенні очікувань і безглуздій витраті ресурсів.
 

Завдяки тому, що Боян називає "технологічним проривом", він сподівається, що його проект з очищення океану буде дешевшим та ефективнішим, ніж передбачалося раніше. Так, згідно з попередніми планами і розрахунками, розроблена система повинна знищити близько 42% сміттєвої плями протягом 10 років. Вартість робіт оцінювалася в $320 млн. Тепер же Боян розраховує очистити пляму на 50% за 5 років. При цьому, ціна проекту буде значно меншою, ніж заявлені $320 млн.


 

Згідно з ідеєю Слата, сміття з Тихого океану буде прибиратися за допомогою масивних плавучих бар'єрів, які представлятимуть собою щось на кшталт "берегової лінії". Основне завдання таких бар'єрів - збір і концентрація сміття в певному місці. Зібрані відходи будуть вивозитися за допомогою човнів, які будуть періодично підходити до епіцентру забруднення. Інноваційність підходу полягає в тому, що Боян більше не планує розміщувати бар'єри на дні океану. Він вважає, що їх достатньо закріпити на глибині за допомогою спеціальних якорів. Це дозволить бар'єрам переміщатися повільніше, ніж сміття, що пливе на поверхні, і, таким чином, ефективно збирати його.
 

Якорі будуть закріплені на чотирьох рівних сегментах бар'єрів загальною площею 100 квадратних метрів. Цього цілком достатньо для того, щоб уповільнити швидкість переміщення бар'єрів, оскільки пластмасове сміття циркулює в постійному круговороті.
 

Сам Слат зазначає, що новий підхід дуже відрізняється від попередньої ідеї за ціною і кількістю часу, необхідного на його реалізацію. Для запуску проекту більше не потрібно проводити роботи на дні океану.

The Ocean Cleanup Foundation, створена винахідником, сьогодні налічує 65 співробітників. Перші тестування прототипу системи збору сміття почнуться вже в кінці цього року і буду повністю розгорнуті у 2018 році. Нещодавно організація оголосила про те, що їй вдалося зібрати близько $30 млн інвестицій і пожертвувань. Більша частина ($21,7 млн) цієї суми була зібрана, починаючи з листопада минулого року. Основними інвесторами проекту стали представники Кремнієвої Долини - Марк і Лінн Беніофф, засновники Salesforce, і Пітер Тіль, засновник PayPal. Крім того, свій внесок у розвиток проекту зробили Julius Baer Foundation, анонімний благодійник та інші.

На старті проекту Боян представляв свою систему у вигляді одного великого пристрою протяжністю 60 миль. Зараз же проект передбачає установку 50 пристроїв протяжністю 0,6 милі кожен. Така структура, на думку її творця, набагато легше масштабується і менш ризикована - якщо вийде з ладу одна зі складових, 49 інших пристроїв продовжать роботу. Попередній прототип системи таких бар'єрів пройшов тестування у водах Північного моря. Нова модель бар'єрів здатна протистояти хвилям, зроблена з міцнішого матеріалу і накачана повітрям.
  До старту проекту команда Ocean Cleanup Foundation і сам Боян здійснили кілька експедицій на човні та літаку для того, щоб скласти карту забруднень сміттєвої плями. Винахідник зазначає, що провів ряд математичних моделювань, за допомогою яких спробував визначити, як бар'єри і сміття зможуть взаємодіяти в дикій природі. Слат, якому тільки 22 роки, розраховує збирати десятки тисяч тонн сміття на рік. На сьогоднішній день невідомо, скільки саме сміття міститься в плямі. Найімовірніше, це сотні тисячі тонн. Вчені, в свою чергу, підрахували, що Світовий океан забруднюють близько 5 трлн частин пластику або 250 000 тонн сміття.

Довгостроковим планом розвитку проекту для Бояна є переробка всього зібраного в океані пластику і виробництво з нього автомобільних бамперів, стільців, окулярів. Ще одна ідея - залучення компаній до спонсорства бар'єрів і розміщення на них відповідних логотипів. Це допоможе покрити витрати, пов'язані з проектом. Залишається сподіватися, що ідея Бояна доведе свою працездатність в умовах реального океану.