Видатні фотографії National Geographic

Виставку найбільш пам’ятних і знаменитих фотографій першим приймав Київ, після чого експозиція помандрувала до Івано-Франківська. Відвідувачам надається унікальна нагода переглянути найвидатніші фото журналу National Geographic, відзняті за всю його 125-річну історію. Цікавість допитливих дослідників, вгамують ілюстрації подій до і після влучного «пострілу» фотографа, а додаткові повідомлення більше розкажуть про те, що саме відбувається за кадром.
 

ЩЕ ФОТО

НАЗАД

National Geographic — є науково-популярним часописом, офіційним виданням Національного географічного товариства США. Саме в ньому опублікована одна з перших фотографій диких тварин, відзнятих у природному середовищі. У цьому ж виданні читачі могли побачити першу у світі кольорову підводну фотографію. Фотографи National Geographic брали участь у розвитку аерозйомки, винайшли, як робити широкоформатні знімки під водою, фотографували під прицілом автоматів. Їх заарештовували, вони діставали опіки під час пожеж, страждали від малярії, дизентерії та менінгіту, їх кусали акули. Та вони не зупинялися ні перед чим і далі беруть до рук камеру та продовжують дивувати світ.

Нічого дивного, що Національному географічному товариству було вкрай складно виокремити 50 найкращих із сотні тисяч кращих. UaModna, у свою чергу спробувала відібрати свою п’ятірку фаворитів, які найбільше запам’яталися і трохи розповісти про їхню історію. Отож, поїхали.
 

Афганська Мона Ліза

Магічний погляд афганської дівчинки вдалося зафіксувати Стіву Мак-Каррі, якого справедливо вважають одним із кращих фотожурналістів нашого часу. Перебуваючи у таборі афганських біженців, в поле зору фотографа попала зніяковіла дівчинка. Через рік фото опинилося на обкладинці National Geographic, яку й досі вважають найуспішнішою за всю історію журналу.

Зображення дівчини з проникливими зеленими очима, з поглядом, спрямованим, просто в об’єктив стало символом афганського конфлікту і проблем біженців по всьому світу. Мак-Каррі навіть не сподівався на такий успіх, тому й не поцікавився ім’ям своєї героїні. Наприкінці 2002 року National Geographic організував пошукову експедицію, в результаті якої знайшлася та сама Шарбат Гула. На момент фото їй було близько 12 років, і це була перша її фотографія в житті. Через рік на екрани вийшов «Search for the Afghan Girl» — документальний фільм, у якому докладно розповідається про цей довготривалий пошук.

Безстрашна Джейн Ґудолл

Фотограф Майкл Ніколс багато часу пропрацював із антропологом Джейн Ґудолл, яка відома на весь світ своєю роботою з приматами у Танзанії та Африці. Того дня Майкл прибув до зоопарку в Конго, щоб подивитися на старого шимпанзе на імя Грегуар, якого тримали в клітці більше сорока років. Однак кінцівка, зображена на фото, не Грегуарова. Справа в тому, що у сусідній клітці сидів інший шимпанзе — Жужу, який був чомусь розгніваний. Пані Ґудолл, наражаючись на небезпеку, стала заспокоювати агресивну мавпу нахиляючися трохи вперед і дозволяючи шимпанзе торкнутися свого волосся. На щастя ніхто не постраждав, а світ отримав ще один фото-шедевр.

Коли тварини в розважальних або науково-дослідних цілях стають не потрібними, то їм залишається або помирати, або прожити залишок свого життя у жахливих умовах. Майкл Ніколс вірить, що його фото-картини в довгостроковій перспективі здатні допомогти тваринам.

Морська подруга Пола Ніклена

Пол Ніклен довго вагався, перед тим, як спуститися з камерою під воду, щоб зняти одного з найгрізніших хижаків Антарктики, — морського леопарда. Леопард полює на теплокровних хребетних (пінгвінів, тюленів) і з легкістю здатен розірвати їх на шматки. 

Самка наблизилася до фотографа, відкрила пащу і обхопила щелепами його руку з фотоапаратом. Але через мить відпустила і попливла геть. А потім повернулася, принісши Полу живого пінгвіна та випустивши того прямо перед ним. Оскільки фотограф ніяк не реагував, тварина, мабуть, вирішила, що хижак з водолаза нікудишній. Тому стала ловити йому знесилених пінгвінів і підносити їх прямо в камеру, вважаючи, що саме через неї Пол харчується. А Ніклен тим часом отримав найчудовіші знімки морської тварини за всі часи.

Пустельні мандрівники Кріса Джонса

Кріс Джонс поставив за мету відзняти одне з найспекотніших місць у світі. Для цього він винайняв літак і залучився підтримкою відважного пілота. Гаряче повітря, що піднімалося із розпечених на сонці солоних рівнин заважало польоту. Щоб уникнути падіння через відчинений люк Джонс пристебнувся ременями безпеки. Спочатку йому вдалося сфотографувати небо, потім свою ногу, а вже після цього спіймати кадр з верблюдами.

Фото є оптичною ілюзією, оскільки великі чорні обриси тварин є всього лиш їхніми тінями. Справжні зображення верблюдів є доволі дрібними, і слід добре придивитися, щоб їх помітити.

Незапланований знімок Брюса Дейла

Ідея Брюса Дейла полягала в тому, щоб на хвості літака закріпити дві камери із ширококутними об’єктивами, а сам Брюс натискав би на спуск дистанційно, сидячи в кабіні. В якийсь момент польоту Брюсу таки трапився потрібний кадр і ближче до заходу сонця команда поверталася назад до місця призначенння. Перед самою посадкою Брюс практично випадково знову натиснув на спуск. 23-секундна експозиція з камери захопила вогні злітно-посадкової смуги аеропорту та міста поза його межами. Так ми змогли отримали ще одну неймовірну фотографію.

Нагадуємо, що з березня і ми маємо нагоду насолоджуватися українським виданням National Geographic. Перший номер викликав шалений ажіотаж, більшість до кінця не вірило, що він друкуватиметься саме українською. «Тепер головне не зменшувати темпів», — наголосила головний редактор, — поки в українській версії надається біля 20% українських матеріалів, решта ж є дослідженнями американського видання. Ми прагнемо збільшити цей відсоток до 30».