Читати більше
Ворог який завжди маскувався під друга
Позиції московських ідеологів стосовно слов’янства та українців завжди базувались на двох наскрізь фальшивих постулатах: перший - московити є давнім слов’янським народом; другий - московити та українці це один єдиний народ, який має відновити єдність. Спитаємо себе, чи є хоч крихта правди у таких твердженнях? Та і що приховує від нас московське лукавство? Спробуємо розібратись…
Рис 1. Нині московська агресія підходить до свого закономірного результату
Варто констатувати - московити завжди прагнули кривавого підкорення своїх сусідів! Це чітко прослідковується у 14-16 століттях, коли Московський улус Золотої Орди, війнами, підступом і терором почав захоплювати землі сусідів, інші ординські улуси Верхнього Поволжя (землі угро-фінів).
Натомість, дослідники давнього слов’янства кажуть, що ці часи не є початком формування московської нелюдської ідеології, бо така є відщепом більш давніх окультних вчень та їх темної ідеології.
На противагу таким окультним вченням, побудова слов’янства, як духовної спільноти, базувалася на чистих і світлих принципах православного світогляду (знань Прави), що їх несла Рахмано-волхвівська православна система десятками тисячоліть.
Осердя цієї системи – це Волинський регіон та землі від Вісли до Дніпра, від Прип’яті і до Карпат. Про це чітко говорять археологічні дослідження останніх століть та опубліковані велесовичні тексти часів Артанії, Дулібії, Росі (І тис. до н.е. – І тис. н. е.).
В інтернеті є низка дослідницьких матеріалів стосовно цієї теми, які варто переглянути:
- «СЛОВ'ЯНСЬКА АРХЕОЛОГІЯ І ТАЄМНИЦІ ВЕЛИКОЇ ДУХОВНОЇ СПІЛЬНОТИ»;
- «ПРО ДАВНІ СЛОВ'ЯНСЬКІ ДЕРЖАВИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ»;
- «ПРАВОСЛАВНИЙ СВІТОГЛЯД — НАУКА ГЛИБИННОГО СВІТОРОЗУМІННЯ БУТТЯ».
Варто усвідомлювати, що давні слов’яни чітко розділяли важливі для них поняття: добро і зло, світле і темне, людське і нелюдське, світогляд і ідеологія, народи і племена.
До народів слов’яни відносили тих, хто сповідував давній православний світогляд (хто відав Праву, шанував Праву, жив у Праві), беріг людське, світле, сповнене добра, хто виконував світлі обряди. Це могли бути земляни різного генетичного походження, кольору шкіри, волосся, проте виключно світлі душею.
До племен слов’яни відносили тих, хто сповідував темні ідеології, хто бажав іншим зла, ніс нелюдське та агресивне, грабував і вбивав, займався окультизмом, магією, виконував темні ритуали. Такі, незалежно від походження, ставали рабами антисвіту – нелюдами.
Але хто ж приніс на землі московитів темні ідеології, і коли?
Наші слов’янські предки називали це плем’я - яхи чи яги. Це плем’я стало руйнівною п’ятою колоною, бо з часом замахнулась на все слов’янське та давнє православне.
Яхи були світловолосими та рудими європеїдами, які з часом оселились на східному побережжі Каспійського моря, проте не вели осідлого способу життя (3 тис. до н.е.).
Саме в цьому регіоні яхи потрапляють під темні впливи окультних вчень гакадського типу, хвилі яких котяться з окультного центру в передгір’ях Копетдагу. Саме там виріс жорстокий чорний маг Один (Одін, Водін, Вотан), і з його походами ці впливи ширяться на північ, до народів Поволжя та масагетів Приуралля.
Після просування військ Одина Каспієм та Волгою до Балтики та Скандинавії, темні вчення одинського типу розповзаються всією північно-східною Європою.
Рис 2. Шлях війська Одина у 3 тис. до н. е. та поширення одинізму в Європі
Про це говорять дослідницькі карти у статтях які легко відшукати у інтернеті:
- «ВІЙНИ ПРОТИ СЛОВ'ЯНСЬКОГО СВІТОГЛЯДУ»;
- «ПСЕВДОСЛОВ'ЯНІЗМ ТА СЛОВ'ЯНСЬКІ ЦІННОСТІ»;
- «ОДИНІЗМ: ТЕМНА ІДЕОЛОГІЯ В ОБГОРТЦІ ІСТОРИЧНОГО РОМАНТИЗМУ».
В середовищі яхів-ягів одинізм набув нових форм та переродився у яхветизм. Виник пантеон яхівських божеств, серед яких яхівська мати (Баба Яга/Яха), яхівський батько (Кощій) та ціла купа всілякої нечисті.
Яхівська ритуальність проводилась місцевими магами (кощунами, відьмаками, відьмами) та мала свою специфіку. Під її впливом яхи стали частіше застосовувати військову силу, насильство, грабіж, як спосіб колективного збагачення.
У середині І тис. до н.е. окремі загони яхів-ягів та масагетів (мосхів) проникають на Поволжя, аж до Балтійського моря та Скандинавії, поширюючи практику яхветизму на землях де формуються основи угро-фінського розселення.
В той же час окремі групи яхів-ягів намагаються осісти і серед слов’ян - на Дніпрі та Віслі. Вони дають клятви місцевим Рахманам, що готові відкинути чорні вчення та будуть прихильні до православного світогляду. Ці окремі групи знаємо пізніше як варягів (войовничих ягів) та ляхів (лукавих яхів).
Певна частина яхів-ягів з Прикаспію у 5 ст. н.е. бере участь у походах на Захід, в складі гунського об’єднання, що викликає велику напругу і в слов’янському оточенні (в Дулібії).
Проте спроби слов’ян, силами світлих слов’янських народів, зупинити войовничість яхів та зашкодити розповзанню чорної яхівської ідеології, не мали успіху. Допомагала яхам протидія імперської Візантії та Хазарії, які боролись проти православного світогляду та Рахмано-волхвівської системи.
Тому ще у 8-9 століттях, зважаючи на обставини, Рахмани Першої Трояні зробили шокуючий висновок: яхи не спроможні стати слов’янами (вони не просвітлюються)!
У 9-10 століттях варяги проникають у оточення впливових слов’янських князів (Рюриковичів) та спокушають їх до створення імперії на яхівсько-візантійській основі.
В державі Рось зростає напруга і прихильних до яхветизму князів, разом з варягами, випроваджують подалі від слов’янського ареалу, на Верхнє Поволжя, в мещерські болота та ліси.
Князі, разом з варягами та мосхами, у 12 столітті, прагнуть помститися Трояні та Рахманам грабіжницькими походами на державу Рось і Київ (місто жорстоко палять і грабують у 1169 році).
Падіння Хазарії в межиріччі Дону і Волги дозволило яха-ягам з Прикаспію рухатись на північ. А у 13 ст. н. е. вони стають основою військ Батия під назвою татари (ті що тнуть/нищать арійське).
Згодом татарські орди Батия з Поволжя нападають на слов’ян, вишукуючи серед місцевих князів відступників від слов’янського православного світогляду (Олександр Невський, Данило Галицький та інші).
Не зважаючи на труднощі, до кінця 14 століття головні слов’янські землі були очищені від непроханих татарських гостей.
В цей же час у Золотій Орді наростає боротьба між ворогуючими яхівськими центрами, старими і новими (Сараєм, Москвою і т.п.).
У 14-15 століттях потомки поволжських Рюриковичів і варягів, місцевих мосхів (потомків масагетів), а також представники останньої хвилі яхів-татар з Прикаспію, формують Московське царство та виношують плани помсти слов’янам, захоплення їх земель.
У 15-16 століттях починається підготовка до таких дій.
Вкрадені з Києва давні літописи переписуються з слов’янської велесовиці на візантійську кирилицю. До того ж московити намагаються позбутися назви татари та чіпляють її підкореним народам (булгари – стають казанськими татарами, а ногаї – кримськими татарами).
Рис 3. Московський яхветизм - темна ідеологія масового вбивства людей
Після війн Московії з Литвою та Україною у 16-18 століттях, крадіжки Петром І назви держави Рось – імперія переіменовує московитів на «росіян».
Одночасно на захоплених землях України починається масове та системне спалення старих велесовичних літописів, символів давнього православ’я, нищення всіх свідчень давніх слов’янських державностей, включно з Українською державою 15-17 століть (Артанії, Дулібії, держави Рось, Волині-України).
Хвиля жорстокого терору та руйнації займає період 18-20 століть та триває майже три сотні років…
Розуміючи сказане вище, хочеться спитати наступне.
То де і коли жив слов’янський народ, який став московитами? Де можна побачити декларовану Москвою єдину і братську історію з українцями та знайти «спільні духовні цінності» московитів та українців?
Натомість можна впевнено сказати:
- Московити не є слов’янським народом, бо як і їх предки, яхи-яги, завжди націлювались на руйнування слов’янського, правдивого, давнього православного;
- Українці не були і не могли бути одним народом з московитами, через сповідування останніми яхівської ідеології, яка вела їх до війн проти всього слов’янського;
- Ідеологія яхветизму перетворила велику кількість підкорених московитами народів на духовних рабів, що яскраво проявляється нині.
І насамкінець.
Чи не настала пора рішуче відкинути брехливі московські міфи, які дурять яхівським лукавством світлих душами людей!
Як гадаєте?
+ + +
З видання "Братство Богуна", №13, 2023 р.
Інші публікації блогу Святояр дивитись тут - https://sviatoiar.uamodna.com
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Читати більше
Читати більше
Читати більше