Діброва - тисячолітнє місто попередник Львова

29 листопада 2016
Святояр
Походження міста Львів оповито пеленою великих таємниць...

Ці таємниці народжені у період так званого "заснування" міста Данилом Галицьким та пов'язані з міфом про побудову нового міста на чистому місці та пафосного найменування такого на честь князівського сина Лева...
 
Міфічність цієї історії не збігається з даними археологіїї, яка визначає початок культурного слов'янського життя у старовинній частині міста щонайменше 3-5 ст.н.е.

Культурний шар у таких місцях сягає 6,5-7,5 м. і він погано вивчений...
 
Фото розкопок у Львові
 
Цікавим фактом є те, що князь Данило Романович у традиціях пізніх Рюриковичів, маючи амбітні плани власного вивищення, таємно ставши католиком, заохочений Ватиканом та його орденами, не отримавши заперечень від своїх сюзеренів (монголо-татарів), зруйнував та спалив одне з давніх та головних сакральних та вільнодумних слов'янських міст на Розточчі, яке тисячоліттям до того займало пагорби довкола давнього православного та рахманського центру на Високому Замку (місто звалось Дібровою).

Саме за це Рахмани краю, які духовно очолювали рух за збереження давнього слов'янського світогляду (знань Прави), у період монголо-татарської навали та початку проникнення різноманітних орденів на Розточчя (за сприяння Данила), прокляли рід Романовичів, як рід відступників і зрадників.
 
Між тим, Данило, на правах завойовника та руйнівника, "подарував" руїни Діброви сину Леву (призначив керівником охоронної залоги), з однією метою - запобігти поверненню Рахманів та волхвів на Високий Замок і завадити відродженню головного Рахманського центру у майбутньому (у такому стані ця залога діяла десятиліттями). Сам же Данило, ховаючись від гніву роського народу, обрав своєю "столицею" далекий і північний Холм.

Стає очевидним, що на території навколо Високого Замку (нині це майже центр Львова), у різний час, існувало два міста, різних за значенням і духом:

1) давнє тисячолітнє слов'янське місто, засноване десь у 2-3 ст. н.е. Старотцями-Рахманами Розточчя (власне, місто Діброва), яке було знищене Данилом Галицьким у 1256 році (район вулиці Кривоноса, площі Старий Ринок, Підзамче).

2) пізніше - Львів, яке спочатку було охоронною залогою, а як місто - широко розбудовалось лише у 15-16 ст., в основному руками запрошених з Європи переселенців - німців, поляків та інших (район площі Ринок).
 
Запрошення іноземців до розбудови Львова було пов'язане з відмовою місцевого роського населення Розточчя впродовж довгих століть брати участь в усвідомленій нарузі над святими рахманськими місцями (Рюриковичі захопили та розграбували рахманський замок та рахманський центр) та пам'яттю шанованих предків - Святих Отців Розточчя...

Що ж до окатоличеного роду Данила Галицького, то після проклять православних Рахманів, він виродився та повністю зійшов з політичної арени у 14-15 століттях н.е....
 
Рисунок древнього Львова

Розвиток Рахманського центру на Високому Замку і, власне, Діброви, їх загибель від рук духовних зрадників, ймовірно, міг мати такий сценарій:

Етап 1. Руйнування готами у 6 ст.н.е. тисячолітнього рахманського центру на Високому Замку, який входив у систему святих місць Артанії;

Етап 2. Нова поява Рахманів на Розточчі, спроби відновлення духовного рахманського контролю над горою Високий Замок та Розточчям у 4-2 ст. до н.е.;

Етап 3. Відновлення рахмано-волхвівського скита у 2-1 ст. до н.е. на місці колишнього Рахманського центру, підтримка з боку значної частини місцевого населення;

Етап 4. Переростання рахмано-волхвівського скита у 1-2 ст. н.е. у новий Ростоцький Рахманський центр, зростання його духовної ролі;

Етап 5.  Розбудова Ростоцького Рахманського центру у 3-4 ст.н.е., поява м. Діброви, де живуть роси - духовні послідовники волхвів та Рахманів;

Етап 6. Розквіт та активна просвітницька діяльність Рахманського центру і Діброви у 5-12 ст.н.е., широка допомога росів Прикарпаття (більшості його населення) у просвітництві на Балканах та Подунав'ї, заснування там нових центрів;

Етап 7. Руйнування та спалення Діброви та Ростоцького Рахманського центру Данилом Галицьким та його сином Левом у 1256 році, спроби побудови авторитарної держави Рюриковичів. Прокляття Рахманами роду Данила (Рюриковичів) за зраду, осквернення святого місця і службу ворогам - татарам та папі;

Етап 8. Припинення повноцінного життя на місці спаленої Діброви на 100-150 років. Створення Рюриковичами біля Високого замку охоронної залоги-фортеці (для недопущення відновлення Рахманського центру).
 
Картина, штурм середньовічного міста

Стосовно ж етапів будівництва, а далі й руйнування Рахманського центру (замку) та міста Діброви, то вони могли складатись приблизно так:
 
1. На початковому етапі розбудови Рахманського центру та Діброви, на горі Високий Замок на місці скита постало нове дерев’янне укріплення, яке з часом зростало і міцнішало. Навколо гори, по її периметру (по всьому колу) будувалось дерев'янне місто росів, з власною оборонною системою, яке обслуговувало та захищало Рахманський центр.
Схема плану Рахманського замку до його спалення Данилом Галицьким та його сином Левом у 1256 році
 
2. З часом укріплення на горі стало виглядати як замок, бо у ньому з’явились перші кам’яні споруди.
 
Так цей замок, на думку дослідників, міг виглядати у 10-13 століттях, до моменту його руйнування Данилом Галицьким:
 
3. Уже значно пізніше, ймовірно, у 15-16 століттях, у часи розбудови Української держави на Волині, замок поновили, дерев’яні споруди замінили кам’яними.
 
Як повністю кам'яний, замок набув іншого вигляду, зафіксованого пізнішими гравюрами:
 
4. У 17-18 століттях, у період перебування земель Прикарпаття та Розточчя у складі Речі Посполитої, інтерес до замку падає, і на гравюрах ми бачимо, що він тихо руйнується: 
 
5. Завершальним етапом для замку стає його повна ліквідація у часи Астро-Угорщини, через умисне будівництво з його решток у 1869 році Копця – кургану на честь 300-ліття Люблінської унії, "перемоги" орденства і масонства над українським Рахманством у регіоні.
 
Цікаво, що цей Копець дуже нагадує той, який був збудований у Кракові у 1820-1830 роках і зветься Копцем Костюшка.
 
Варто також зауважити, що нині у Кракові існує аж 4 копці різних часів!
 
Фото, копець Костюшка у Кракові
 
Поляки у такий спосіб намагаються підтримати власний дух та позначити свою присутність на місцях, де зводять Копці.
 
А от, чого не шанують святих місць українці, особливо там, де тисячоліттями жили давньоукраїнські Отці-Рахмани, питання?
 
Ось цитата зі статті Наукового товариства ім.Шевченка до 750-річчя першої писемної згадки Львова, яка носить назву "Археологія найдавнішого Львова".
 
"...Довкола Знесіння і Високого Замку простежуємо потужний пласт старослов’янських топонімів. Так, урочище "Світовидове Поле" на вершині хребта над церквою Вознесіння своєю назвою зобов’язане, мабуть, давньослов’янському божеству Світовиду, описаному Саксом Граматиком..."


Матеріал про Світовидове поле та його археологічне дослідження на Високому Замку у Львові - wikimapia.org/10589540/uk/Світовидове-поле


Дослідження вела група археологів у 1985-87рр. Розкопки не були завершені через трагічну загибель керівника експедиції Олександра Овчіннікова...
 
Карта археологічних досліджень Світовидового поля у Львові

А ось що говорить сучасна археологія про слов'янську добу (0-1 тис. до н.е.) на просторі навколо Високого Замку:
 
Сьогодні ж ці поняття, для більшості українців є закритими. Сталось таке через руйнування Рахманської системи, правдивого просвітництва у 16-18 століттях єзуїтами, масонами, магнатством, шляхтою, орденами, Московією, царатом.

Свою перемогу над правдивим просвітництвом, українством, рахманством Розточчя ідейні вороги відобразили у потужних символах. Так у Львові, на Високому Замку, з матеріалу самого замку 1869 році, в часи Австро-Угорщини був споруджений потужній курган із символічною назвою Копець.

Копець - символ 300-ліття Люблінської унії та початку широкого ідейного наступу на Україну.
 
Курган Копець побудований на Високому Замку у Львові 1869 року до 300-ліття Люблінської унії
 
Чи не надто важка ноша на рахманських могилах?
Чи не символ це нашого безпам'ятства?



Матеріал "Діброва - тисячолітнє місто попередник Львова" у повному обсязі розміщений тут 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Українського вченого нагородили престижною премією Вольфа за важливе відкриття для математики і фізики
У 2018 році премію Вольфа в галузі математичних наук присудили українцю Володимиру Дрінфельду та його колезі Олександру Бейлісону
Читати більше