Україна чи Київська Русь?

22 лютого 2016
Віктор
В зв’язку з війною на Донбасі, яку розв’язала Російська Московія та її підлизники, постає питання, проти кого воюють необізнані люди Донбасу та Росії? Як цих людей обвели круг пальця? Проти кого ви воюєте, браття? Проти України чи Київської Русі? Цікаво, хто і кому являється старшим братом? Для більш правдивої інформації, я вам пропоную заглянути в історію. Перше, що потрібно знати, звідки пішла назва Русь.

Є багато версій походження назви Русь, багато вчених та істориків слово "Русь" пов'язують з назвами річок Рось і Русна. А більш правдоподібна версія стверджує, що слово "Русь" походить від осів (Osovie). Щоб знати, що це означає чи хто це, потрібно звернутися до книги Семенюка "Історія Українського Народу".

З книги Семенюк. "Історія Українського Народу"

У 10 році до нашої ери римські джерела вперше згадують про загадкових осів (Osovie), яких десь на півночі від Середнього Дунаю підкорив римський консул Марк Візіній. Конкретніші відомості подає про них Тацит (55—120 рр.) у своїй "Германії". І хоча він писав, що оси не є германцями, ледь не до наших днів історики вважали їх якщо не германцями, то іллірійцями, аж допоки 1920 року німецький історик Ріттерлінг спростував цю хибну версію.

Він довів, що це могли бути тільки слов'яни, оскільки римляни потім використовували їх у боротьбі з германськими племенами. Ці оси жили на сході від германців, які концентрувалися в той час на заході сучасної Словаччини, тому германці й називали їх "остами", тобто "східним народом" або "східняками". У римлян "ости" трансформувалися в "осів", які, власне, і потрапили на сторінки історії. Отже, саме 10-й рік до нашої ери слід вважати своєрідною датою "народження" української народності, саме тоді вона вийшла на історичну арену.

Це підтверджують і наступні згадки. Про "Карпатських оросів" (Karpathes Oros) згадує Птолемей у своїй "Географії". Сполучення цих двох етнічних назв в одну є надзвичайно промовистим і свідчить про те, що це вже є не тільки загальна для цілого етносу, а конкретна назва одного з його найбільших племен, котра безпосередньо вказує на карпів як на давньоруське плем'я. Усі подальші трансформації цієї назви переконують нас, що нею сучасники називали племена, які згодом почали називатися хорватами (карпи — Карпати – горвати - хорвати).

Відомо, що саме карпи, а не фракійці, витіснили римлян із Дакії, і вражений їхнім військовим талантом імператор Галерій у 312 році оселив частину цих Карпів для захисту від германських племен у Паннонії, а інших осів — уздовж лівого берега Дунаю. У V столітті на території Угорщини згадується народ "Rhos", таким чином, назва "оси" поступово трансформувалася як: оси — ороси — роси — русини — руси. Коли щойно 890 року сюди прийшли угорці, то вони називали місцевих жителів оросами (орошами), і ця назва в них збереглася до наших днів.

Окремі випадки вживання етнічної назви "рос", "рус", "русин" ми маємо в V, VI, VIII століттях, значно частіше у IX-X століттях. А панівною вона стала з XI століття, до того часу українців ще переважно знали під їх старою етнічною назвою "словени". У середині VI століття, ще перед аварською навалою, історик Йордан згадує "словенів, які живуть від Мурсіанського озера (Болотона) до Дністра". Оскільки присутність українців у VI столітті на Дністрі вже доведена, то завдяки цьому повідомленню можна вважати доведеним проживання українців у той час і біля Болотона.

Не слід лишати по за увагою і свідчення Пріска Понійського, котрий 448 року відвідав десь на території Угорщини столицю гунів, яка називалася Бич. Хоча він і не вживає назв "словени" чи "русими", але слова, які він згадує у своєму описі, — мед, тризна, жито, квас та інші — є суто українськими, отже, йдеться саме про українців.

Ну і, звичайно, літописець Нестор: "А Словенскый язык й Рускый один есть...", "А первое быша Словени аще й Поляне звахуся", "Первое быша Словени, а ныне зовомая Русь". Українська історіографія просто... проігнорувала факт існування нашої найдавнішої етнічної назви "словени". І саме тому в історії українства від VII ст. до н.е. та ледь не до 882-го існує величезне провалля.

Впродовж XI-XVIII століть, абсолютно панівною в середовищі українців була назва "руси", або "русини", її чергова заміна — на українців — відбулася у XIX столітті під тиском принизливих для нашої національної гідності обставин трансформації цієї назви на "малороси". Ця подія взагалі "перетворила" нас на одну з наймолодших народностей світу, хоча належимо до найстарших.

До речі, уже передчуваючи щось дуже недобре для українства, Аркас та Грушевський цілком свідомо назвали свої фундаментальні праці "Історія України-Руси". І це одна з основних причин того, що в СРСР вони були заборонені.
 
Оте слово "Русь" походить від нім. "Ost" – Схід, "ости", тобто "східний народ" або "східняки", яке трансформуваось: ости – оси — ороси — роси — русини — руси.
 
Наступне питання, яка Держава/Князівство було на території України, як називалася столиця? Відповідь на ці питання ми знайдемо знову ж таки в історії.

Київська Русь середньовічна держава на території Східної Європи з центром в Києві. Існувала з кінця IX до середини XIII століть 882-1240рр. Була об'єднанням східно-слов'янських племен під владою династії Рюриковичів. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.

Історичним ядром Русі стало Середнє Подніпров'я, де традиції політичного розвитку сягали ще скіфських часів. Провідну роль у становленні держави відіграло Полянське князівство з центром у Києві. Київська Русь заклала традиції незалежної державності на території України, в цей час українська народність отримала могутній стимул для свого подальшого розвитку. На думку українського історика М. Грушевського: "Київська Русь є першою формою української державності". Давньоруська держава залишила яскравий слід у світовій історії IX–XIII ст., прискорила економічний, політичний і культурний розвиток східних слов'ян і зробила їх рівноправними учасниками політичного життя Європи та Близького Сходу.

Термін Київська Русь у сучасній історіографії використовується як для позначення єдиної держави, що проіснувала до середини XII століття, так і для ширшого періоду середини XII-середини XIII століть, коли Київ залишався центром країни і керування Руссю здійснювалося єдиним князівським родом на принципах "колективного сюзеренітету". Обидва підходи зберігають актуальність і в наш час.

У зв'язку з тим, що центром східнослов'янської держави впродовж багатьох століть був Київ, у історичній літературі Русь отримала назву "Київська Русь".

Після зруйнування Київської Русі на її території були Галицько-Волинське Князівство 1199-1349, Велике князівство Литовське 1236-1795, Річ Посполита 1569-1795, Запорізька Січ XVI-кінця XVIII століття 1649-1764, Російська імперія 1721-1917, Австро-Угорська імперія 1867-1918, Українська Народна Республіка 1917-1920, Західноукраїнська Народна Республіка 1918-1919, СССР 1922-1991, Україна 1991. 

Україїна або Вкраїна (давньорус. Оукранnа, Въкранna; лат. Vkraina) — топонім у Східній Європі. Вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком, у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича. З 19 століття назва території обабіч Дніпра, між Доном і Сяном, та Прип'яттю і Чорним морем, заселена переважно українцями.

Отож Україна - це Київська Русь. Тож постає питання де, якою була тоді Росія і Москва і коли з'явилася назва Росія?
 
Назва міста пов'язана з ім'ям річки Москви, яка носила це ім'я отримала його задовго до появи поселення. Існує декілька гіпотез про походження гідроніма "Москва". Згідно з першою версією, назва походить з фінно-угорської групи мов. Склад -ва означає "вода", "річка" або "мокрий", а основа "моск" може мати значення "телиця, корова". За іншою версією, назва походить від фінно-угорського, а точніше мерянського, слова маскá, яке означає "ведмідь". Згідно зі слов'янською гіпотезою, корінь "моск" означає "в'язкий, грузький" або "болото, вогкість, волога, рідина". Також існує версія про балтійське походження назви річки.

Точна дата заснування Москви невідома. Перша письмова згадка про місто знаходиться в Іпатіївському літописі під 1147 роком. 4 квітня 1147 року Юрій Долгорукий запросив сіверського князя Святослава Ольговича на військову нараду: "Прийди до мене, брате, в Москов!"

Велике Князівство Московське, Московський улус Золотої Орди — князівство, яке було васалом Ординського царства з 1240 року, і у якому правила молодша гілка роду Мономаховичів (династія суздальських Юрійовичів). Розташовувалось на території європейської частини сучасної Росії зі столицею у Москві. Спочатку використовувалася у Західній Європі назва "Московія", а пізніше — Московське царство.

Велике князівство Московське було правонаступником Володимиро-Суздальського князівства у складі Золотої Орди як улус, столиця якого була перенесена до Москви у 1328 році. Проіснувало до 1721 року, до офіційного проголошення Російської імперії. Московське царство – назва централізованої російської держави у період кінця XV—XVII століть, яка вживалася у писемності, творах іноземців XV–XVII століть, юридичній та історичній літературі XVI—XX століть. Попередником Московського царства є Велике князівство московське та Золота Орда

З проголошенням Петра І імператором всеросійським (1721) назва держави була змінена на "Російську імперію".

Московські, а пізніше російські царі розуміли, що без великого минулого неможливо створити велику націю, велику імперію. Для цього потрібно було прикрасити своє історичне минуле і навіть привласнити чуже. Тому московські царі, починаючи з Івана IV (Грозного) (1533–1584), поставили завдання привласнити історію Київської Русі, її славне минуле і створити офіційну міфологію Російської імперії.

На це можна було б не звертати уваги, якщо б ця міфологія не зачіпала корінних інтересів України, не була направлена на повне знищення України – її історії, мови, культури. Час показав, що російські імпершовіністи робили і роблять все можливе для реалізації цієї задачі.

Впродовж століть, особливо з початком XVI ст. в голови людей втовкмачували і втовкмачують, що Російська держава і російський народ беруть початок від великого князівства Київського; що Київська Русь – колиска трьох братніх народів – російського, українського та білоруського; що росіяни за законом "старшебратства" мають право на спадщину Київської Русі. Цією жалюгідною брехнею дотепер користується російська історіографія і державні діячі Росії, а також "п’ята колона" в Україні.

– В час існування держави Київської Русі про Московську державу не було ні згадки. Відомо, що Московське князівство, як улус Золотої Орди, засноване ханом Менгу-Тімуром тільки в 1277 році. До цього часу Київська Русь уже існувала більше 300 років. (З книги "Країна Моксель, або Московія"  автор Білінський В.)

– Немає ніяких фактів про зв’язок Київської Русі з фінським етносом землі "Моксель" і пізніше Московським князівством з князівствами земель Київської Русі до XVI ст. В той час, як у 988 році відбулося хрещення держави Київської Русі, фінські племена землі "Моксель" перебували в напівдикому стані.

Як можна говорити про якогось "старшого брата", коли цей "старший брат" з'явився на світ декілька століть пізніше, ніж русичі-українці. Він не має жодного морального права називати себе "старшим братом", диктувати людству правила існування, насаджувати свою культуру, мову, світосприйняття. Відомо, що до кінця XV ст. не існувало російської держави, не було старшого брата "великороса" і російського народу, а була Суздальська земля – земля Моксель, а пізніше Московське князівство, що входило до складу Золотої Орди – держави Чинґізидів. З кінця XIII до початку XVIII ст. народ цієї землі називали московитами. Московські історики замовчують питання про своє національне походження.

Отже, такої Держави, як Росія не існувало. Москвія через манію величі, щоб вийти на світову арену обманом, брехнею, шахрайством вкрали історію, назву Київської Русі.

Отож, зараз, в цей не простий час, коли цинічним обманом Кремль називає себе збирачем земель Русі, обманувши жителів Донбасу, Росії-Московії, розв’язав війну проти України-Київської Русі. Україні потрібно відновити історичну справедливість і повернути собі стару свою назву Київська Русь. Цим самим зруйнувавши кремлівський обман і поставивши перед фактом обманутих жителів Донбасу, Росії-Московії, що вони воюють не проти України, а проти Київської Русі.

Закликаю владу України, Президента, Прем’єр-міністра, Голову ВРУ відновити історичну справедливість і повернути Україні стару свою назву Київська Русь
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

VITULIJ VAJA VITULIJ VAJA 23 лютого 2016
Признаюсь чесно - статтю прочитав побіжно і, можливо, не до кінця... А через те, що у кожному правильному абзаці не правильні висновки та, взагалі,тенденційнсть в цілому... Ви сильно узалежнились від назви "русь". Назва могла бути привнесеною з будь-якої сторони і доволі пізно.Крім того, назву "київська русь"ввели у вжиток історики початку 19 ст.
Пропоную зосередити свою увагу на таких самоназвах (самоназвах, підкреслюю !) як Венеди, Анти, О(А)ранти.Принаймні, вони жили в ареалі Одра (Лаба) - Балтика - Дніпро - Карпати задовго раніше, завжди і нізвідки не поприходили. Займались полюванням, скотарством, хліборобством. Потім ці субкультури, а по суті єдині, розселились у всі баки, даючи чи відкриваючи нові дрібніші племена з ідентичною культурою, яку потім "просунуті" сусіди "охрестили" "слов'янами", котрі і не здогадувались про це, а скромно називали себе хорватами, словенцями, дулібами, полянами, ляхами, уличами, та ще двома десятками інших племінних назв.
Примітка: москвинів, мордвинів, єрзі, воді, чуді, чухонців тощо серед них не було.
Як перетворити звичайну квартиру на інтер'єр «з обкладинки»? 10 лайфхаків від дизайнера
Щодня ми гортаємо стрічку інстаґраму або Pinterest, милуючись стильними інтер'єрами в тематичних профілях. Розпочинаючи ремонт у себе вдома, намагаємося відтворити вподобане, але результат нерідко розчаровує.
Читати більше