Український костюм: Традиція та модна течія

27 липня 2015
Nataliya Filimonyuk
З кожним днем українці все частіше повертаються до свого минулого: традицій, звичаїв та обрядів, які виявляється, досить різноманітні та універсальні, адже і надалі залишаються популярними навіть сьогодні. Будь-який концерт чи масовий захід відтепер заповнюється усіма можливими видами вишиванок, віночків та патріотичних деталей. Проте історично "правильний" та народний український костюм – це не лише вишиванка. Це цілий калейдоскоп деталей і кольорів, які лише своїм видом описують буденність, цінності та спектр світоглядних уявлень певних регіонів країни.
 
Український народний костюм, як правило, виготовляли відповідно до події та цільового призначення. Звичайно, найбільшим багатством відрізнялись вироби, які виготовлялись безпосередньо для важливих життєвих чи обрядових подій, як наприклад, для весілля, Різдва тощо. Та, не дивлячись на це, стандартний український народний костюм складається з таких елементів:

Сорочка (зазвичай з вишивкою) - один із найдавніших елементів одягу. Ще за часів Київської Русі сорочка слугувала як натільним, так і верхнім одягом. Шилась з полотна чи сукна. Основна деталь як чоловічого, так і жіночого костюму.

Плахта — частково зшитий святковий одяг. Невід'ємна частина центрально-українського жіночого національного костюму.

Ремінь — здавна слугував обов'язковим елементом і водночас прикрасою одягу.

Свита — приталений верхній одяг із домотканого сукна, різновиди якого набули значного розвитку в центральних районах України у ХІХ столітті. Один з елементів чоловічого костюму.

Керсетка — безрукавка з фабричної тканини, яка мала багато місцевих варіантів довжини, пропорцій, декорування. Побутувала здебільшого на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, частково на Півдні України.

Запаска — найдавніший загальнослов'янський варіант незшитого стегнового одягу. Була відома майже на всій території України і мала локальні варіанти оформлення.

Головні убори:

Очіпок — обов'язковий головний убір заміжніх жінок. Очіпок, який одягала молода на весіллі, виконував певну магічну функцію та був символом щастя та плодючості в сім'ї.

Хустка — широко розповсюджене по всій Україні платове вбрання голови.
 

Прикраси:

Намисто — найпоширеніша складова жіночих нагрудних прикрас на всій території України. Було різним як за матеріалом, кольором, формою, так і за способами носіння. Від матері до дочки переходило намисто як своєрідний найдорожчий дарунок. З покоління в покоління коралі відігравали особливу, виняткову роль і ставали своєрідною візиткою дівчини яка була на виданні. І чим багатшою була родина тим більше намиста вона носила і тим краще виділялась між своїми ровесниками. Найбідніша дівчина і та мала разок коралів.

Дукач (личман) — прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним камінцями. Займав центральне композиційне місце у всьому комплексі нагрудних прикрас.
 
Та не все так просто, адже кожен регіон мав свій особливий характерний для нього стиль. Це було пов’язано як з культурою, так і буденністю, яка змушувала підлаштовуватись.

Полісся:

Слобожанщина:

Галичина:

Буковина:

Гуцульщина:

Причорномор’я та Приазов’я:

Поділля:


Саме українська самобутність зараз дуже зацікавлює іноземних культурологів та навіть дизайнерів. Тому не дивно, що американське видання Vogue назвало українську вишиванку найгарячішим трендом сезону.

Мотиви української вишиванки модні критики вже помітили у весняній колекції Valentino. Vogue також звернув увагу на те, що інтерес до української культури - це не просто модне явище. За словами авторів видання, Україна завжди намагалася акцентувати увагу на власній самобутності. Тож тепер, після усіх випробувань, які їй довелося пережити, використання українських мотивів в одязі, на думку авторів Vogue, не просто данина моді, а навіть об'єднуюча ідея. 
 
Крім того, популярність нашої вишиванки пояснюють появою нового українського дизайнера - Віти Кін. Майстриня створила цілу колекцію вишиванок для повсякденного гардеробу і швидко завоювала прихильність західних колег.
 
Важливим є те, що в Україні також цінують свою спадщину та діляться нею на модних подіумах. До прикладу, ще 21 березня на подіумі Українського тижня моди був представлений Проект "ВИТОКИ" – перший спільний проект українських дизайнерів та Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара". І це лише один з багаточисельних епізодів представлення українського етнічного одягу для широкої публіки.
 
Радимо вам також почитати:
Аксесуари в українському етно
10 цікавинок про українські вишиванки
Символізм українського етнічного вбрання. Модно - не означає правильно

 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Який стосунок має Гелловін до України?
​Незабаром нас очікує дещо контроверсійне свято. Для когось Гелловін – це можливість стати казковим чудернацьким створінням і повеселитися з друзями. А хтось вважає, що це – "диявольське свято, яке не повинно з'являтись у лексиконі українців". Але який же стосунок Гелловін має до України?
Читати більше