Тарас Шевченко дослідник та археолог

2 червня 2016
Griandr Tarnovski
Ви запитаєте: "Яке відношення має Тарас Шевченко до Пригоризонтної обсерваторії Безводовка?" Пропоную вам взяти участь в історичному розслідуванні, археологічному детективі. І ви побачите, що такий заголовок статті вибрано не даремно. Всі ми знаємо Шевченка як поета, як художника та як громадського діяча. Але мало хто знає його, як археолога. Тарас Григорович захоплювався історією і йому довелося недовгий час бути членом київської археологічної комісії.

Виконуючи доручення комісії, Т. Г. Шевченко здійснив у 1845-1846 рр. три подорожі по Україні й намалював чимало історичних пам’яток, брав участь в археологічних розкопках могил та ілюструванні видань, водночас залишив багато філософських суджень і висловлювань про історичні події в Україні.

Свою першу подорож (влітку-восени 1845 р.) для вивчення і малювання історичних пам’яток Т. Г. Шевченко розпочав з Густинського монастиря, розташованого поблизу м. Прилуки. Цей монастир засновано у 1612 р. князем Михайлом Вишневецьким для боротьби православної церкви проти наступу уніатства. Про відвідання Густи­на і роботу там Т. Г. Шевченко згадував в автобіографічній повісті "Музыкант". Донині збереглися три акварелі Т. Г. Шевченка, написані ним під час першої подорожі: "В Густині. Церква Петра і Павла", "В Гус­тині. Трапезна церква", "Брама в Густині. Церква св. Миколая".
 


Плідною була також подорож Т. Г. Шевченка на Полтавщину, ко­ли він побував у Яготині, Лубнах, Пирятині, Ромнах, Миргороді, Ве­селому Подолі, Хоролі, Полтаві, Березовій Рудці, Ісківцях, Переясла­ві, Єрківцях та багатьох інших містах і селах.
 


У липні-серпні 1846 р. Т. Г. Шевченко брав участь у другій археологічній експедиції, що вела розкопки давньої могили Переп’ят. Це курган скіфських часів 6 ст. до н.е. В ході розкопок було знайдено золоті бляшки, бронзові вістря стріл, прикраси та залізні знаряддя праці, чотирнадцять тілопокладень в погребальній камері площею до 180 метрів квадратних 20 на 9 метрів, витягнутою із заходу на схід. Курган на час розкопок мав висоту 11 метрів і мав кільцевий вал навколо. Вал зображено на малюнку. А чому він такий схожий на кільцевий вал навколо Стоунхенджа і коло ближніх візирів Безводовки? Якщо уважно подивитися на карту того часу, коли Шевченко зробив малюнок, ми побачимо дуже знайому схему.
 


Якщо курган Переп’ят (висота 106) прийняти за центральну точку, на північному і південному сході та на південному заході на однаковій відстані від кургану ми знайдемо групи курганів, які співпадають з азимутами сходу і заходу Сонця в дні зимового і літнього сонцестояння. Також на півдні є група курганів за аналогією південних візирів Безводовки. До речі, Стоунхендж теж не просто коло вертикальних каменів. У нього є така ж система дальніх візирів.
 


Шевченко багато подорожував Україною і висловив думку: "Могила, або курган, на Волині та Поділлі велика рідкість. По берегам же Дніпра, в губерніях Київській, Полтавскій, ви не пройдете версти поля, не прикрашеної високою могилою, а іноді і десятком могил". Майже такий же висновок зробив його колега археолог В.А. Городцов у своїй праці "Майдани": "Площею їх географічного поширення є: Київська, Чернігівська, Катеринославська, Херсонська, Полтавська, Харківська губернії та західна частина земель війська Донського. Поза їх межами майдани не існують2. Ще одне підтвердження теорії про існування в басейні Дніпра "Цивілізації майданів".

Ще два малюнки археолог Шевченко зробив під час свого перебування у своїх друзів братів Лизогубів у 1846. Андрій Лизогуб та його старший брат Ілля гостинно приймали поета у Седневі. Для Шевченка вони надали окреме приміщення у флігелі. Саме там була обладнана майстерня, де Кобзар плідно працював над літературними й мистецькими творами.
 


Один малюнок автор підписав "Коло Седнева". Маючи на увазі не "поблизу Седнева", а саме коло або круг Седнева. Чому Коло? Відповідь на це питання дає другий малюнок намальований на цьому ж місці з іншого ракурсу. Назва його "Чумаки серед могил", але зображено на ньому Коло Седнева. Група курганів розміщених по колу і дуже схожа на коло ближніх візирів Безводовки.
 


А курган на передньому плані може бути дальнім візиром, який вказує на захід Сонця в дні рівнодення. Більше дальніх візирів на карті виявити не вдалося. Якщо стати в центрі Кола Седнева, його насипи будуть вказувати на схід і захід сонця в дні сонцестояння та рівнодення, як і візири Пригоризонтної обсерваторії Безводовка. Невже маємо ще одну пригоризонтну обсерваторію на Чернігівщині?
 


Можливо, 150 років тому Коло Безводовки "Роблениці" виглядало саме так, як Коло Седнева. А можливо, Тарас Григорович відвідав Безводовку і навіть замалював її величні насипи? Перевіримо гіпотезу.

На запрошення Г. Тарновського поет прибув у с Качанівку Борзенського повіту (тепер Ічнянського р-ну Чернігівської обл.) і привіз свою картину "Катерина", яку той дав згоду купити. Кінець травня 1843 Шевченко прожив у Качанівці. Тоді він виїжджав у сусідні села, зокрема в Сокиринці - маєток П. Скоропадського, якому на засланні присвячено вірш "П. С". Також, побував він у селах поблизу Безводовки: Іваниця, Іржавець, Ічня, Власівка.

В Іржавець Шевченко приїжджав подивитися на легендарну Іржавецьку чудотворну ікону. На підставі народних переказів та історичних даних поет в 1847 р. на засланні написав поему "Іржавець". Після заслання Шевченко вдруге приїхав у Качанівку в 1859 році, 21 серпня. Отже, Шевченко був в декількох кілометрах від курганів Безводовки і міг бачити їх.

Але, на жаль, знайти малюнок або спогади про них не вдалося. Можливо, тому що це було до його роботи в археологічній комісії або увага поета була зайнята чимось іншим. Та, на щастя, завдяки Шевченку-археологу ми знаємо як виглядало Коло Седнева. Тому що у двадцятому сторіччі воно було знищено і тепер існує лише на малюнках Шевченка та на карті 1929 року в масштабі 1:25000.
 


Автор: Griandr Tarnovski
Посилання на www.bezvodovka.com обов'язкове.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Квіткова дівчина: як юна візажистка створює ніжні композиції просто на обличчі
Юна мешканка Лондона створює власний тренд просто зараз. Вона покриває очі квітковими конструкціями, виконаними із живих, нещодавно зрізаних, квітів. Така тенденція обов'язково знайде своїх прихильників. У її роботах простежується стиль та певна естетика. Зазирніть і ви у світ юної феї.
Читати більше
Проект «Всі. Свої» проведе спеціальний pop-up маркет під час проведення фіналу Ліги чемпіонів
Проект «Всі. Свої», який об'єднав найбільшу кількість українських брендів на одній платформі, організовує спеціальний pop-up маркет під час проведення фіналу Ліги чемпіонів. Поки Київ прийматиме тисячі туристів, 24-27 травня свої двері на Хрещатику відкриє Ukrainian Design Market.
Читати більше