Що я запитала би в Бога...

Напевно, усі, коли були маленькими дітками, з радістю спостерігали за дивами природи. Наприклад, як купа крихітних, на перший погляд, але сильних духом мурашок будує з малесеньких гілочок собі будинок, як бджоли залітають в квіточку, доторкнувшись до якої, вони швидко вилітають. Коли ти тільки починаєш пізнавати цей світ, такі моменти дуже цікаві. Тоді як діти підростають, у них з’являється безліч різноманітних запитань. Чому травичка зелена, а небо блакитне? Іноді, здавалося б, на прості дитячі питання навіть дорослим тяжко відповісти. Але все ж таки можна знайти хоча б якусь відповідь…

Особисто мені з кожним роком все більше і більше хотілось знати, все частіше виникало «а чому?». Йшли роки, і в якусь мить я помітила, що в моєму запасі є купа питань, але немає жодної точної відповіді. Ось декілька з них.

Чому ми зустрічаємо на своєму життєвому шляху певних людей? Це випадковість? Доля? Чи, можливо, вони з’являються в нашому житті з певним завданням? Для того, аби чомусь навчити, або ж, навпаки, щоб нагородити за добрий вчинок? Мені, здається, що ті люди, які несуть зло в твоє життя, потрібні лише для того, аби навчити  в майбутньому цінувати прекрасних людей, яких рано чи пізно ти зустрінеш. Адже завжди після сумного дощу видніється яскраву веселку.

Наше життя змінюється так само швидко, як і погода. Ніхто не знає, що трапиться через хвилину. За мить може змінитися погляд на світ. А от цікаво, коли дитинка народжується, Бог знає її долю? Яким буде її життя? Котрі моменти можуть змінити її планету? Він вирішує, яка доля буде в дитинки, чи дає він змогу обирати? Можливо, для кожного в нього є декілька шляхів життя, які мають різний кінець. І протягом віку людина сама обирає свій життєвий шлях.

Також я б ще запитала в Бога, як краще прожити життя? Жити для власного задоволення, ніколи не брати до уваги матеріальне, а лише насолоджуватись духовним? Перетворити мрію «Вийти на вулицю, прогулятися і несподівано поїхати до Франції чи Барселони» в реальність? Чи, можливо, краще забути про свої власні почуття, бажання, мрії і повністю поринути в світ науки та намагатися зробити якісь корисні для Всесвіту  відкриття?

Саме ті питання, на які ніхто не може дати точної відповіді, я б запитала в Бога. Адже все, про що я писала, це лише мої власні роздуми.

P.S. Є одне питання, на яке в мене взагалі немає навіть здогадки, якою може бути відповідь. Це було б моє перше запитання до Бога: навіщо ми живемо в цьому світі?