Що я запитала би в Бога...

Напевно, усі, коли були маленькими дітками, з радістю спостерігали за дивами природи. Наприклад, як купа крихітних, на перший погляд, але сильних духом мурашок будує з малесеньких гілочок собі будинок, як бджоли залітають в квіточку, доторкнувшись до якої, вони швидко вилітають. Коли ти тільки починаєш пізнавати цей світ, такі моменти дуже цікаві. Тоді як діти підростають, у них з’являється безліч різноманітних запитань. Чому травичка зелена, а небо блакитне? Іноді, здавалося б, на прості дитячі питання навіть дорослим тяжко відповісти. Але все ж таки можна знайти хоча б якусь відповідь…

Особисто мені з кожним роком все більше і більше хотілось знати, все частіше виникало «а чому?». Йшли роки, і в якусь мить я помітила, що в моєму запасі є купа питань, але немає жодної точної відповіді. Ось декілька з них.

Чому ми зустрічаємо на своєму життєвому шляху певних людей? Це випадковість? Доля? Чи, можливо, вони з’являються в нашому житті з певним завданням? Для того, аби чомусь навчити, або ж, навпаки, щоб нагородити за добрий вчинок? Мені, здається, що ті люди, які несуть зло в твоє життя, потрібні лише для того, аби навчити  в майбутньому цінувати прекрасних людей, яких рано чи пізно ти зустрінеш. Адже завжди після сумного дощу видніється яскраву веселку.

Наше життя змінюється так само швидко, як і погода. Ніхто не знає, що трапиться через хвилину. За мить може змінитися погляд на світ. А от цікаво, коли дитинка народжується, Бог знає її долю? Яким буде її життя? Котрі моменти можуть змінити її планету? Він вирішує, яка доля буде в дитинки, чи дає він змогу обирати? Можливо, для кожного в нього є декілька шляхів життя, які мають різний кінець. І протягом віку людина сама обирає свій життєвий шлях.

Також я б ще запитала в Бога, як краще прожити життя? Жити для власного задоволення, ніколи не брати до уваги матеріальне, а лише насолоджуватись духовним? Перетворити мрію «Вийти на вулицю, прогулятися і несподівано поїхати до Франції чи Барселони» в реальність? Чи, можливо, краще забути про свої власні почуття, бажання, мрії і повністю поринути в світ науки та намагатися зробити якісь корисні для Всесвіту  відкриття?

Саме ті питання, на які ніхто не може дати точної відповіді, я б запитала в Бога. Адже все, про що я писала, це лише мої власні роздуми.

P.S. Є одне питання, на яке в мене взагалі немає навіть здогадки, якою може бути відповідь. Це було б моє перше запитання до Бога: навіщо ми живемо в цьому світі?

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Пам'яті Степана Пушика
Прикарпатський університет імені В. Стефаника. Перший курс. Розгублена студентка з великими мріями. Навколо метушилося безліч людей. Почалися пари. Одним з викладачів став Степан Пушик. Суперечливий, злилася на його насмішкуваті закиди, що не знаю повстанських пісень. Але завжди розуміла велич людини, яка переді мною. Час — надмінний, смерть — крадійка. Легенди — вічні, як і пам'ять.
Читати більше
НАРКОТИЧНИЙ МЕТОД ДЕТЕКТИВА
За сімдесят років життя Конан Дойл створив чимало різноманітних творів, які увійшли в 70 томів. Безперечно, найбільше він прославив своє ім’я завдяки вигаданому ним детективу Шерлокові Голмсу. Письменник писав про нього впродовж сорока років, хоча сам найбільше цінував свої історичні та фантастичні романи, які невідомі пересічному читачеві.
Читати більше