Як змінився попит українців на освіту в Європі

19 листопада 2026
Редакція

За останні роки ставлення українців до навчання в Європі помітно змінилося. Якщо після початку повномасштабної війни головним питанням часто була безпека, то зараз родини більше уваги приділяють вартості освіти, умовам вступу та можливостям працевлаштування. Водночас європейські університети не стали єдиним вибором української молоді: багато випускників, як і раніше, планують навчатися вдома.

Як війна змінила освітні плани українських родин?

У 2022 році тисячі українських дітей продовжили навчання в європейських школах після вимушеного переїзду. Частина з них уже закінчила школу або наближається до випуску. Тепер цим сім'ям потрібно вирішувати, де здобувати вищу освіту: залишатися в країні проживання, переїжджати до іншої чи повертатися в Україну. За даними Eurostat, наприкінці вересня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 млн людей, які виїхали через війну в Україні. Майже 28% із них становили неповнолітні.

Вибір країни для вступу тепер не завжди збігається з місцем, де живе родина. Наприклад, вступники, які розглядають Австрію, мають врахувати мовні вимоги, строки подання документів та особливості зарахування. Одні розбираються в цих питаннях самостійно, інші шукають супровід для навчання в Австрії, особливо якщо раніше не стикалися з місцевою системою освіти.

Чи справді українці стали частіше обирати закордонні університети?

Зростання кількості українських студентів у деяких європейських країнах ще не означає, що більшість випускників прагнуть виїхати з України.

У травні 2026 року KSE Institute опитав 1067 українських одинадцятикласників. Близько 79% респондентів планували вступати до українських університетів одразу після школи, тоді як закордонні заклади обрали приблизно 5%. Серед причин навчання за кордоном учні називали бажання жити в іншій країні, цінність іноземного диплома, безпеку та можливості працевлаштування. Це свідчить, що для частини молоді рішення пов'язане не лише з освітою, а й із планами на майбутнє.

Проте результати одного опитування не охоплюють усіх українців, які вже проживають у Європі. Їхні освітні плани можуть суттєво відрізнятися від намірів школярів, що залишаються в Україні.

Які країни Європи обирають українські студенти?

Польща залишається одним із найбільших напрямків за кількістю українських студентів. За даними польського статистичного управління, у 2025/2026 навчальному році там здобували освіту 46,7 тисячі українців. Важливими перевагами можуть бути географічна близькість, можливість відвідувати родину та наявність програм польською й англійською мовами. Однак навіть у сусідній країні потрібно окремо оцінювати витрати на житло, навчання та повсякденне життя.

Австрія має меншу кількість українських студентів, але також залишається одним із варіантів для вступу. За статистикою за 2024/2025 навчальний рік, у державних університетах країни навчалися близько 3,1 тисячі громадян України. Тут можна обирати між класичними університетами та закладами прикладних наук, які більше орієнтовані на практичну підготовку. Проте умови суттєво залежать від спеціальності. Наприклад, університети Австрії відрізняються мовою викладання, вимогами до вступників і правилами прийому. Тому студенту, який хоче вивчати інженерію, не завжди підійде той самий заклад, що й майбутньому економісту.

У Німеччині кількість студентів з українським громадянством зросла приблизно з 8,5 тисячі у 2021/2022 навчальному році до 14,1 тисячі у 2025/2026. Країна пропонує академічні програми та освіту в університетах прикладних наук. Однак на багатьох спеціальностях потрібне добре знання німецької, а в окремих випадках — додаткова підготовка перед вступом.

Чехія також демонструє зростання кількості українських студентів. У 2025 році їх було близько 8,4 тисячі. Показник зростав і після першого року повномасштабної війни, хоча темпи поступово сповільнювалися. Словаччину теж варто розглядати серед доступних напрямків: навчання словацькою мовою в державних університетах за стандартної тривалості програми зазвичай не потребує оплати за саме навчання. Водночас для іншомовних програм можуть діяти окремі тарифи.

Що стало важливішим для українських вступників?

Окрім вибору країни, родини дедалі уважніше оцінюють умови конкретної програми. Вартість навчання — лише частина витрат. До бюджету потрібно додати житло, харчування, транспорт, страхування та, можливо, підготовчі мовні курси. Навіть якщо університет не стягує плату за навчання, проживання в столиці може виявитися значно дорожчим, ніж у невеликому студентському місті.

Ще одне питання — робота після випуску. Для одних важлива можливість залишитися в країні та почати кар'єру, інші планують повернутися в Україну з іноземним дипломом. Саме тому перспективи працевлаштування, стажування та практичні навички можуть впливати на вибір не менше, ніж рейтинг університету.

Як може змінитися попит у найближчі роки?

Ймовірно, інтерес українців до європейської освіти збережеться, але його рівень залежатиме від ситуації в Україні, умов проживання за кордоном та доступності освітніх програм. Частина сімей може залишитися в країнах, де їхні діти вже адаптувалися до місцевих шкіл. Інші розглядатимуть повернення додому.

Поки що немає достатньо порівнянних даних, щоб точно визначити, як зміниться попит у кожній країні. Для цього потрібні додаткові дослідження освітніх планів українців як в Україні, так і за кордоном. Але вже зараз зрозуміло, що вибір європейського університету дедалі частіше пов'язаний із конкретними можливостями студента, а не лише з бажанням отримати іноземний диплом.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com