Реаліті-шоу. Зазираючи в чужі вікна

13 листопада 2014
Наталя Святокум
Вплив телебачення на свідомість людини – тема вже доволі розвинена, "обсмоктана" з усіх боків і доволі дратівлива по своїй суті. Люди – істоти мислячі, а відтак завжди погоджуються з обґрунтованою думкою психологів, які щоразу авторитетно заявляють: постійно дивитися в телеекран – шкідливо, нераціонально і навіть небезпечно для психіки кожного конкретного індивідуума. Про що ж йтиме мова, коли розпочато її з категоричної заборони "знавців душі"?

А говоритимемо про те, що наші люди звикли ігнорувати думку психологів аж до останнього, поки не припече і душевна травма майже буквально не почне заважати дихати. Тому, як на те пішло, слід розібрати усі "за" і "проти", спробувати запобігти прогнозованим спеціалістами негараздам і негативному впливу ЗМІ на свідомість людини. Принаймні, спробувати озброїтися необхідним розумінням ситуації і знанням про можливі наслідки.

Сьогодні доволі невміло, але разом із тим – поруч, ідуть як пропаганда телебачення, так і анти пропаганда. Першій, звісно, легше достукатися до свідомості людини: картинка завжди краще сприймається, ніж розмова чи стаття про неї. Тут і сперечатися не варто. Але як би там не було, дедалі швидше поширюється судження про телезалежність і деградацію суспільства як її наслідок. 

До вирішення на державному рівні виносилися питання про заборону тих чи інших програм, фільмів і навіть цілих каналів. Як бачимо, межа, проведена між "дозволеними" і "тими, що слід заборонити", настільки розмита, що рішень як таких ВР прийняти не змогла (принаймні, помітних). І це теж не дивно з огляду на те, що будь-який телеканал не може пускати в ефір лише політичні, неприємні для виключно всіх категорій населення, загрозливі та загалом непривабливі програми. А смаки, як то кажуть, різні.

Спало на думку поцікавитися: а що, власне, якщо не чіпати політичних та військових тематик, фільмів і музики, цікавить українців сьогодні? Результат пошуку відповіді на це питання приголомшив майже цілковитою одностайністю: реаліті-шоу! Справжні люди з їх проблемами, конфліктами, світоглядами, болячками… Тобто все те, що оточує середньостатистичного українця в реальному вимірі.

Психологи, знову ж, майже без суперечок називають подібні шоу "підгляданням у чужі вікна", "зазиранням в щілини" та іншими не дуже приємними визначеннями. Чи насправді людина з таким запалом і радістю спостерігала б за сусідами? І тут знову психологи одностайно кажуть: так! Цікавість у нас вроджена, хіба лише трохи стримується ще не зовсім стертими зі свідомості правилами поведінки і моралі.

Відомо, що самі реаліті-шоу прийшли до нас із заходу. З падінням "залізної завіси" післярадянське суспільство аж до паморок в голові ковтало нове, свіже, захоплююче, майже по справжньому п'яніючи від недоступних досі утіх. Разом з пізнавальними телепрограмами, які ставали дедалі якіснішими та численнішими, почали порядкувати на телеекранах розважальні шоу.

Мало хто цікавиться нині "способом приготування" подібних програм. А дарма: "кухня" реаліті-шоу доволі нетрадиційна, можна сказати навіть – "екзотична". Перш за все слід би було поцікавитися: а на яких засадах, за якими критеріями будується сам режисерський задум подібних передач? Якщо коротко – на засадах справжності та непідробності. Це основне "зерно", яке забезпечує глядачу відчуття власної присутності у чужому житті, а це дуже важливо, так як основна категорія телеглядачів – люди якщо не самотні, то позбавлені певної насиченості у житті.

Іноді той, хто перебуває перед екраном, відчуває не тільки можливість побути, хоч заочно, серед інших, а й порівнює власне життя з життям тих, про кого йдеться в телесюжеті. Тут простежуємо ще один принцип створення "їстівної" програми: людська подібність. Адже, перш за все, побачене і почуте повинно бути хоч приблизно схожим на те, що є у реальному житті конкретної особи. Це – основна запорука популярності.

Впіймати схожість між людьми, знову ж-таки, кажуть психологи, доволі легко. Кожен п'ятий чоловік таємно сумнівається у собі, кожна десята жінка – у правильності вибору партнера чи супутника життя, майже кожна людина переймається суспільною думкою і мріє на неї не зважати тощо. Головне тут – грати на таємних бажаннях і прагненнях населення, які зазвичай не обговорюються з рідними і знайомими.

Але разом з тим часто-густо пропоновані українському глядачеві проекти вражають своєю абсурдністю, низькопробністю і навіть нав'язливістю. Чому ж так відбувається, якщо програма створена для людей, яких повинна цікавити? Тут є багато причин, але основна – це те, що сучасні інвестори досить обережні у вкладенні капіталів. І часом досить цікаві ідеї лишаються поза увагою лише тому, що не мають, так би мовити, "вихідної популярності".

Звісно, профінансувати уже розпіарений за кордоном проект – це майже безпрограшна справа, тоді як братися за щось нове – ризиковано. От і маємо те, що маємо, як зараз кажуть.

Але прикро за наших, українських сценаристів, які набагато краще знають і основні проблеми нашого люду, і потрібні способи їх подачі. Тільки зараз не про те, тим більш, що й зарубіжні проекти до сьогодні натягують потрібні рейтинги і приковують до екранів шанувальників. Зараз – про основні фактори, чинники і риси особистості, які, навіть непомітно для людини, змінюються під час перегляду подібних телепрограм.

В кожному випуску реаліті-шоу є основне, на чому тримається драматургія загалом: конфлікт і дія. Кожен режисер знає: чим динамічніше розвиваються події, тим вище захоплення глядача. Звідси і виходить, що для того, щоб показати правильно дію, треба додати перцю в контрдію. Або простіше: щоб показати перемогу добра, слід зло зобразити яскравіше, переконливіше. На жаль, забезпечуючи потрібну кількість фанатів, подібні сюжети мають і "побічний ефект": грають на неприглядних, низьких і навіть в дечому руйнівних для оточуючого світу потягах людини.

Побачивши на екрані "сво" приховані недоліки, людина, яка ще вчора боролася з ними, починає підсвідомо виправдовувати левову частину недобрих вчинків тим, що й багато інших на подібне здатні. Тут слід знову подякувати режисерам, постановникам і безпосереднім учасникам того, що відбувається перед очима глядача, адже на початку програми майже завжди наголошується, що ситуація, пропонована до уваги, поширена і навіть типова.

Звісно, розмову про розважальні, екстримальні, а також дискусійні шоу не можна завершити без ложки меду. Навіть куплені за кордоном, деякі проекти вчать. Вчать малоосвічену людину правильно сприймати дійсність, провінційну – любити куточки світу, у яких ніколи не була, домогосподарку – доглядати за собою тощо. Досить популярні сьогодні ток-шоу на медичну тематику, і які б непривабливі картинки про хвороби ми б не бачили на своїх екранах, а таки в багатьох випадках виносимо з побаченого якийсь багаж знань. Звісно, якщо це не приводить до бездумного самолікування. Тільки це вже інша тема.

На завершення хотілося б усе ж висловити надію, що згодом надаватиметься перевага не переробленим "під українця", а справжнім українським проектам, які торкатимуть злободенні теми і розкриватимуть шляхи їх вирішення.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Модним бути зручно: про бренд Birkenstock в Ostriv
Американський модельєр домініканського походження Оскар де ла Рента писав: "Ходіть завжди так, ніби за вами йдуть троє чоловіків". Сьогодні поговоримо про бренд із кількасотлітньою історією - Birkenstock. Його заснували ще в 1774 році.
Читати більше
Як біоритми впливають на продуктивність впродовж дня
Якщо правильно вибудувати графік активності та відпочинку, можна значно підвищити свою продуктивність впродовж дня. Для цього достатньо прислухатися до власних потреб і ритмів сну.
Читати більше
Квіткова дівчина: як юна візажистка створює ніжні композиції просто на обличчі
Юна мешканка Лондона створює власний тренд просто зараз. Вона покриває очі квітковими конструкціями, виконаними із живих, нещодавно зрізаних, квітів. Така тенденція обов'язково знайде своїх прихильників. У її роботах простежується стиль та певна естетика. Зазирніть і ви у світ юної феї.
Читати більше