Педагог: чи покликання?

В проекті Концепції розвитку педагогічної освіти, зокрема, зазначається проблема, що потребує обов'язкового врахування в умовах сучасності: "Заклади освіти втрачають монополію в забезпеченні ринку праці кваліфікованими працівниками. Цьому сприяють їхня інерційність, надмірна бюрократизація, статичність структур, тривалість процесу формування кадрового потенціалу. Внаслідок цього стає все більш актуальним забезпечення визнання державними інституціями та ринком праці компетентностей, здобутих від провайдерів неформальних освітніх послуг, включаючи платформи масових он-лайн курсів чи неурядові громадські організації".

Аби розібратися із сутністю пропонованих інновацій, висвітлених в проекті фахівцями Міністерства освіти і науки України, 02 квітня 2018 року в конференц-залі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка під головуванням ректора університету доктора історичних наук, професора Курка О.І. за участі директорки Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації Гробової В.П., освітян Сумщини, відбулося засідання круглого столу "Про проект Концепції розвитку педагогічної освіти".

Підвищення престижу педагогічних спеціальностей, безперервний професійний розвиток вчителів, створення національного порталу покращення педагогічної майстерності. Це перелік лише декількох новацій, які чекають на освітян та студентів педагогічних спеціальностей за новим проектом Концепції розвитку педагогічної освіти.

Регіональну презентацію документу в університеті провів представник Міністерства освіти і науки України, начальник відділу педагогічної та післядипломної освіти департаменту вищої освіти Балуба І.А. в присутності аудиторії зацікавлених педагогів місцевого рівня. Захід відбувся у межах серії круглих столів щодо обговорення проекту концепції в різних областях України, забезпечив плідний фаховий обмін думками з приводу доповнення проекту Концепції та подальшої реалізації бачення змін на місцях.

"Концепція сама по собі не несе змін до нормативно-правових актів України, а відображає загальне розуміння та бачення стратегії реформування педагогічної освіти. На основі цього документу вноситимуться зміни, які регламентують освітній процес. Під час створення концепції ми намагалися не модернізувати старе, а створити нове, пропонуючи інше бачення майбутнього педагогічної освіти", – акцентує Олег Шаров, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства.

Особливу увагу в концепції приділено професійному розвитку як майбутніх фахівців, так і педагогів-практиків. Зокрема, їм запропонують кілька підходів для реалізації такого завдання:

- розмаїття форм для підвищення кваліфікації (тренінги, семінари, майстер-класи, вебінари, сертифікаційні програми тощо);

- стажування у найкращих педагогічних працівників (практика наставництва може застосовуватися після тривалої перерви у роботі, підготовки до сертифікації, а також як обмін досвідом між викладачами. Перелік осіб, які зможуть займатись наставництвом, має вести Державна служба якості освіти);

- розширення можливостей самоосвіти (допускається для наставників та педагогічних працівників, які мають науковий ступінь та/або вчене звання).

Крім того, у Концепції пропонується створити національний портал розвитку педагогічної майстерності, де освітяни мали б вільний доступ до професійних журналів та інших ресурсів.

Щоб заохотити абітурієнтів з високими балами ЗНО до вступу на педагогічні спеціальності, планується сформувати нові переваги цього напряму. Серед них – перспективи розвитку професії та кар'єри педагога, престижність здобуття педагогічної освіти в Україні та нова модель державної підтримки студентів педагогічних спеціальностей (з використанням матеріалів сайту МОНУ, запропонованих до громадського обговорення проекту Концепції розвитку педагогічної освіти mon.gov.ua/ua/news).

В процесі обговорення проекту педагоги Сумщини виявили особливу зацікавленість щодо можливості поліпшувати рівень освітян-професіоналів за рахунок інновацій в сфері формальної, неформальної та інформальної освіти, індивідуальну готовність до суттєвих змін в змісті та формі підготовки і діяльності педагогічних працівників (в т.ч. професорсько-викладацького складу закладів вищої освіти).