Офіційні талісмани чемпіонатів світу з футболу

Жоден чемпіонат світу не обходиться без свого особливого талісману. Ще у 1966-му році маркетологи зрозуміли, що спортивні змагння це добре, проте на них одних реклами не зробиш. Так виникли футбольні талісмани, які реєстрували як торгові марки і приносили хороші прибутки. Талісман наділяли характерними для країни-господаря рисами, як от одяг, кольори чи інші цікавинки. Щоправда згодом талісмани взяли на себе більшу відповідальність і сьогодні вони несуть певні повідомлення вболівальникам по всьому світу, як от проблеми екології, проблеми вимирання тварин і т.д.

На сьогодні маємо 13 офіційних талісманів Чемпіонатів Світу з футболу, то ж далі коротенько про кожен з них:

Англія 1966: Левеня Віллі

Віллі – офіційний талісман чемпіонату світу 1966 року, що відбувався у Англії, а також перший офіційний талісман чемпіонату світу з футболу та й будь-яких спортивних змагань взагалі. Автором пухнастого лева був Редж Хой, а ідея використання саме лева була пов’язана із його сином Лео. У Віллі була власна пісенька і він став торговою маркою, яка почала приносити прибуток такому заходу. Відтоді на кожних спортивних змаганнях можна було побачити свій талісман.

Мексика 1970: Хлопчик Хуаніто

Маленький хлопчик у формі збірної Мексики та великому сомбреро на голові став першим талісманом у "людській подобі". Його назвали Хуаніто і, скоріше за все, він символізував типового юного футбольного фаната. Хуаніто став справжньою телевізійною зіркою, так як у 1970-му чемпіонат вперше транслювали по телебаченню.

Західна Німеччина 1974: Двійнята Тіп і Тап

Двійнята Тіп і Тап стали талісманом чемпіонату світу 1974го року. Ця парочка була всюди разом, оскільки на футболках у них красувався напис: WM (з нім. – Weltmeisterschaft, Чемпіонат світу) - у одного і номер 74 (Чемпіонат світу 1974го) - у іншого.

Аргентина 1978: Хлопчик Гаучіто

Аргентина теж вирішила знехтувати тваринну тематику і продовжити тренд "маленького хлопчика". Творці вдягнули талісман у кольори збірної Аргентини, при цьому додали хлопчику ковбойський капелюх, хустинку та батіг. В цілому, вийшов образ притаманний тамтешнім пастухам гаучо, котрі живуть у пампасах (південноамериканських рівнинах).

Іспанія 1982: Апельсин Нараньхіто

Іспанці вирізнилися, оскільки взяли за талісман не хлопчика, а найпопулярніший експортний фрукт своєї країни – апельсин. В результаті: у нас круглий усміхнений фрукт з ручками і ніжками тримає не менш круглий футбольний м’яч. Нараньхіто став героєм мультика з 26ти серій і на сьогодні вважається символом 80х років у Іспанії.

Мексика 1986: Перчик Піке

Цього разу Мексика повинна була придумати ще один, зовсім новий талісман. З завданням справилися частково, оскільки обрали, за прикладом іспанців, найпопулярніший продукт країни  – халапеньйо, а за прикладом попереднього талісману – залишили сомбреро, щоб привернути світову увагу до мексиканської культури. Щоправда, відмінністю стали розкішні вуса, поки єдині серед усіх талісманів.

Італія 1990: Чао, конструкція людини

Ем, цей талісман досі залишається найцікавішим з існуючих. По-перше, він не жива істота, по-друге, він просто дивний:). Своє ім’я, триколірні кубики та м’яч замість голови він отримав від найпопулярнішого італійського слова – "ciao". Але увага, чудне переплетіння не просто переплетіння, воно складається з букв I,T,A,L,Y, щоправда потрібно добре піднапрягти фантазію, щоб розгледіти там назву країни:).

США 1994: Пес Страйкер

Коли черга дійшла до американців, вони вирішили піти слідами англійців і вибрали своїм талісманом тварину. Щоправда, якщо англійці використали національний символ - лева, то США обрали домашнього улюбленця – собаку. Проте не все так просто, тут ще слід згадати, що у студії Disney добре знали, що тварини чудова основа для маркетингу). Так з’явився Страйкер (з англ. “striker” "нападаючий").

Франція 1998: півник Футікс

У 98му роботу талісману перейняв на себе півник Футікс. Цього разу вибір був цілком зрозумілий, адже півень є символом футбольної асоціації Франції та й країни загалом. А ім’я Футікс співзвучне з іменами всесвітньовідомих гальців: Астерікс та Обелікс (від football + ix  footix).

Південна Корея/Японія 2002: Цифрове Тріо Aтo, Нік та Каз

Цих трьох хлопців, якщо їх можна так назвати:), було створено за допомогою комп’ютерної графіки, щоб підкреслити високотехнологічний розвиток країн-господарів. Оранджевий, синій та фіолетовий кольори покликані вказати на футуризм. А імена вибрали за допомогою інтернет голосування відвідувачів закладів швидкого харчування Макдональдс у країнах-господарях.

Німеччина 2006: Лев Голео VI та м’яч Пілле, котрий розмовляє

Знайомтеся – талісман ЧС 2006го року, котрий залишив подвійне враження по собі - Лев Голео. Хоча він і добре продавався у вигляді м’яких іграшок, проте для своїх творців став не надто вдалим талісманом. Леву добряче дісталося критики. По-перше, за те, що леви зовсім не характерні для Німеччині, а по-друге, футболку вдягли, а про штанці забули. Якось "не по фен-шую" вийшло. В результаті, компанія, яка заплатила величезну суму за ліцензію, збанкрутувала.

Південна Африка 2010: Гепард Закумі

Південна Африка вирішила взяти характерну для своїх країв тварину – гепарда. Зелений колір волосся символізує колір поля, а його плямки, якщо придивитися, мають п’ятикутну форму -  традиційний розпис для футбольного м’яча. Своє ім’я Закумі отримав від сполучення слів За (ZA – мова корінного населення Південної Африки) та Кумі (kumi – мовою багатьох африканських племен означає число 10). А загалом кольори Закумі відповідають традиційній формі збірної Південної Африки.

Бразилія 2014: Броненосець Фулеко

Цього разу через образ футбольного талісману Бразилія вирішила привернути увагу до вимираючого виду тварин, які поширені лише у їхніх краях - трисмугового кульового броненосця. Луска голубого кольору символізує небо та водойми Бразилії, а своє ім’я Фулеко отримав від комбінації слів "Futebol" (футбол) та "Ecologia" (екологія). Тварини знаходяться на межі вимирання, тому бразильці розраховують, що таким чином люди задумаються над своїми вчинками і будуть шанобливіше ставитися до природи.


Матеріал підготовано для Редколегії UA Modna
Автор - Юлія Нагірняк