Найкращі винаходи українських вчених у ХХІ столітті

1 вересня 2017
Андрій К.
У пересічних українців сформувався стереотип, що вітчизняна наука не розвивається, а всі приголомшливі відкриття створюють далеко за межами нашої держави. Натомість щорічно українські вчені розробляють понад 15 тисяч винаходів. Деякі з них вже давно стали популярними у всьому світі, інші вдосконалюють, аби вже зовсім скоро запровадити в Україні.

Пропонуємо вам познайомитися з 5-ма достойними розробками українських вчених ХХІ століття, які мають всі шанси змінити світ.

Аналіз крові без… крові

Аналіз крові – далеко не найстрашніша, але все ж доволі неприємна процедура, з якою доводилось стикатись кожному з нас бодай раз у житті. Дослідження даних займає тривалий час, тому процес лікування сповільнюється.

За вирішення цієї проблеми свого часу взялися харківський кандидат медичних наук, ведучий спеціаліст Інституту Неврології, Психіатрії та Наркології АМН України, Анатолій Малихін і засновник та власник ТОВ "Біопромінь" Анатолій Пулавський.

АМП (Аналізатор Малихіна-Пулавського) вперше був зареєстрований як медичний прилад для неінвазивної скринінгової системи діагностики крові в Україні 2006 року. Тоді ж були оформлені патенти на методику неінвазивного визначення показників.
 

Анатолій Малихін
lysty.net.ua

У процесі аналізу до пацієнта кріплять 5 мікропроцесорів, а лікар вводить у спеціальну комп’ютерну програму USPIH особисті показники пацієнта, серед яких: вік, стать, вага, частота пульсу і дихання. Абсолютно без болю і неприємних відчуттів вже за 3-12 хвилин можна дізнатися стан свого організму за 131 показником.

Якщо користуватися стандартними методами, то на очікування такого результату доведеться витратити від декількох годин аж до декількох днів.

За достовірність результатів можна не хвилюватися, адже прилад пройшов багато клінічних випробувань як в Україні, так і за кордоном, та отримав відповідні документи і сертифікати.

Вражають й розміри апарата: 160х100х45 мм і оптимальна вага 0,35 кг.

Як зазначають самі виробники, під такі параметри підлаштовувались спеціально для того, аби АМП можна було оснащувати бригади швидкої допомоги та лікарів сімейної практики.
 

Аналізатор Малихіна-Пулавського
lysty.net.ua

Ціна приладу досить висока, тому далеко не кожна українська клініка здатна дозволити собі таку новинку. Проте ТОВ "Біопромінь" вже встигло здобути популярність у всьому світі. Зараз компанія співпрацює з багатьма клініками та інститутами як в Україні, так і за кордоном. Проводить багато наукових досліджень, та вдосконалює технологію неінвазивної діагностики.

Анатолій Пулавський вважає, що тепер робота медиків буде не лише набагато швидшою, а ще й точнішою та полегшеною:
"Основне призначення приладу – це допомога лікарям в правильній постановці діагнозу на рівні з іншими інструментальними системами діагностики (УЗД, рентген, ендоскопія та ін.). Ми рекомендуємо використовувати його для первинного діагностування пацієнтів, також він буде зручним для лікарів сімейної практики. Ми пишаємось, що наш український винахід зараз зареєстрований та використовується у 26 країнах світу, серед яких й Іспанія, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Китай, Італія, Голландія, Єгипет, Грузія та інші".
2010 року АМП визнали найкращою медичною розробкою і нагородили премією Золота Інхеба. Також він отримав почесну нагороду Німецької академії природничих наук і Кришталеву грамоту Міністерства охорони здоров’я Саудівської Аравії. На розробку цього медичного дива винахідники віддали 19 років свого життя. Проте зараз Україна пишається своєю розробкою, аналогів якій немає у всьому світі.

Мобільний поводир для незрячих

Троє ініціативних молодих вчених – Іван Селезньов, Андрій Коноваленко та Леся Кондратюк саме зараз займаються розробкою нового проекту OpenWorld, який допоможе людям із вадами зору краще орієнтуватися на вулицях міста.
 

Розробники проекту OpenWorld Андрій Коноваленко, Леся Кондратюк та Іван Селезньов
lysty.net.ua

Проект OpenWorld створює Bluetooth-маячки, які кріпляться на громадський транспорт і об’єкти міської інфраструктури. За допомогою спеціально розробленого мобільного додатку незряча людина матиме можливість ідентифікувати і вибирати потрібний їй об’єкт чи напрям руху. Ця технологія працюватиме разом з GPS.

Крім того, датчики допоможуть незрячим орієнтуватися в міському транспорті. Якщо до зупинки під’їде автобус, оснащений таким пристроєм, людина може дізнатися номер маршруту, його напрямок та успішно зайти в транспорт.
 
Bluetooth-маячки
lysty.net.ua

 
Ось такі Bluetooth-маячки кріпляться на громадський транспорт та об’єкти міської інфраструктури. © biggggidea.com
 
2013 року 17-річний на той час Іван Селезньов вже вразив США своїм винаходом. Тоді йому вдалося сконструювати спеціальний ехолокатор, за допомогою якого люди із проблемами зору змогли б краще орієнтуватися у просторі.
"Коли ми почали активніше тестувати прилад, більше поспілкувались з самими незрячими, виявилось, що ця проблема не є актуальною для людей, які навчились самостійно пересуватися вулицею, – пояснює Іван Селезньов. – Набагато актуальнішою є проблема орієнтації в інфраструктурі міста, саме це й намагається вирішити OpenWorld. Ми розпочали проект у січні-лютому 2016 року. Наразі вже розроблене залізо і мобільний додаток, тепер організовуємо виробництво маячків, для того, щоб надіслати їх містам, які вже зробили у нас передзамовлення (Київ, Львів, Луцьк, Краматорськ, Кам’янець-Подільський). Плануємо поставити маячки на вулиці Мельникова в Києві".
Вже зараз проект успішно співпрацює з Microsoft, Kyiv Smart City, Ciklum та НГО.

Їстівний поліетилен

Проблему переробки відходів вже давно вирішив харківський вчений Сергій Тимчук. Чоловік розробив у прямому сенсі ХАРЧОВУ плівку – поліетилен, який можна їсти.

В основу свого винаходу вчений поклав кукурудзяний крохмаль. Після багаторічних експериментів саме цей продукт виявився найбільш вдалим. Проте, аби плівка була міцною, кукурудзяний крохмаль довелося вдосконалити так, щоб амілоза у його складі становила 50 і більше відсотків. Для цього навіть винайшли окремий сорт кукурудзи.

Загалом на створення винаходу українець витратив 15 років.


 
Сергій Тимчук
lysty.net.ua

 
Для реалізації свого задуму харківський вчений Сергій Тимчук вивів спеціальний сорт кукурудзи. © atn.ua

Харчовий поліетилен розкладається за 4 тижні. Натомість звичайні пластикові пакети розкладуться за 15 і більше років, повідомляють деякі українські ЗМІ. Західні джерела вважають, що ця цифра значно більша – 500 або навіть 1000 років.

Але викидати плівку у сміття взагалі не доведеться, адже її можна просто з’їсти разом із харчовим продуктом, або розчинити в окропі за декілька хвилин, адже у плівці використані інгредієнти, схожі на ті, з яких роблять супові заправки у супермаркетах. Ніякого смаку і кольору винахід не має, як запевняє Сергій Тимчук.

Окрім того, за допомогою плівки продукти зможуть зберігатися довше.
"У нас зазвичай буханець хліба може зберігатися 1-2 дні, і далі ми пускаємо його на сухарі. Якщо ж на хліб накласти нашу плівку, то він залишається свіжим до 4 тижнів. Його навіть можна їсти, не знімаючи плівку", – говорить Олег Тимчук у своєму інтерв’ю для ТСН.
Виникає запитання, чому продукти в магазинах і досі загорнуті у звичайний пластик? Сам винахідник пояснює, що така технологія є досить затратною, а виготовлення звичного нам поліетилену обходиться значно дешевше. Потрібно будувати спеціальні заводи для виготовлення плівки.

І хоч ця інвестиція у майбутнє вирішила б не одну проблему, вкладати в це гроші українські бізнесмени поки не поспішають.

Сенсорним може стати все

Інтерактивні поверхні вже давно завоювали популярність у всьому світі. У багатьох підприємствах, офісах чи навчальних закладах вже давно можна побачити сенсорні дошки. Адже інтерактивні поверхні відкривають більше можливостей, забезпечують вищу швидкість проведення операцій та створюють додатковий комфорт.

А що, якщо будь-яка поверхня зможе стати сенсорною?

Саме над цим декілька років тому вирішив працювати молодий український геній Андрій Коноваленко.
 
Андрій Коноваленко
lysty.net.ua
"Ідея створити CamTouch з’явилась ще тоді, коли я навчався у школі (10 чи 9 клас), – розповідає Андрій Коноваленко. – Почалось все з бажання створити пристрій, який би оцифровував написаний у зошиті текст, але поступово це переросло у засіб для керування комп’ютером. Ми з Булигіною Людмилою Вікторівною (науковий керівник) тоді готували такий проект для участі у МАН (Мала академія наук)".
CamTouch складається з сенсора (usb-камера, яка сприймає лише інфрачервоне випромінювання), стилуса чи лазерної указки та програмного забезпечення, що його склав Андрій Коноваленко. Для роботи із пристроєм необхідно підключити камеру до вашого комп’ютера та просто націлити її на зображення з проектора або на монітор. Тоді за допомогою стилуса можна керувати комп’ютером на віддалі. Пристрій може зробити інтерактивною будь-яку поверхню, на яку ви спроектуєте зображення.
 
Обладнання CamTouch
lysty.net.ua
"Винахід ми постійно вдосконалюємо: цього місяця завершуємо роботу над можливістю одночасної роботи з декількома стилусами (multitouch)", – додає молодий вчений.

Головною аудиторією пристрою, згідно з розрахунками виробників, мають стати навчальні заклади. Адже за допомогою CamTouch можна замінити усі звичайні класні дошки на "живі", що вже зробили деякі українські ліцеї та школи.
CamTouch легкий і портативний, а його вартість – 139 доларів США, що набагато дешевше, ніж громіздкі сенсорні дошки зарубіжного виробника.
Винахід Андрія Коноваленка вже декілька років активно поширюється в Україні, а зараз починає набирати популярності в Азербайджані.

Рукавичка, що розмовляє

Якщо вищезгаданий проект OpenWorld покликаний допомогти незрячим людям, то команда донецьких студентів (Валерій Ясаков, Антон Степанов, Антон Постерников та Максим Осика) 2012 року вирішила полегшити комунікацію із глухонімими людьми. Тоді їхня розробка – рукавичка, що здатна переводити мову жестів на звуки – здобула перше місце на конкурсі Microsoft Imagine Cup та потрапила на сторінки американського журналу "Times" як один із найкращих винаходів 2012 року.
 
Команда QuadSquad – першотворці рукавички Enable Talk
lysty.net.ua

 
Рукавичка Enable Talk, оснащена сенсорами, а "Text-to-speech" перетворює жести, які робить людина у такий рукавичці, в текст або звукову мову. Система з’єднується зі смартфоном або планшетом через Bluetooth.

Також пристрій обладнаний сонячними батареями для підтримки акумулятора.
 
Завдяки сенсорам різного типу та програмному забезпеченню Text-to-speech рукавичка Enable Talk перетворює жести, які робить людина, в текст або звукову мову
lysty.net.ua
Зараз над вдосконаленням проекту працює вже п’ятеро людей: Оксана Борисенко, Наталя Карпенко, Валерій Ясаков, Антон Постерников та Максим Осика. Винахідникам вдалося залучити до справи вчених із Кремнієвої Долини, а тепер вони працюють над популяризацією свого продукту у світі.
"Наші рукавички зможуть допомогти людям з обмеженими можливостями: вирішити проблеми з працевлаштуванням, прибрати бар’єри при комунікації з людьми, які не знають мови жестів", – говорить Оксана Борисенко у інтерв’ю для Ain.ua.
Також важливо розширювати базу мов, закладених у програму Enable Talk, аби якомога більше людей із вадами слуху у всьому світі змогли полегшити своє життя.
 
Джерело: lysty.net.ua
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Модним бути зручно: про бренд Birkenstock в Ostriv
Американський модельєр домініканського походження Оскар де ла Рента писав: "Ходіть завжди так, ніби за вами йдуть троє чоловіків". Сьогодні поговоримо про бренд із кількасотлітньою історією - Birkenstock. Його заснували ще в 1774 році.
Читати більше
Як біоритми впливають на продуктивність впродовж дня
Якщо правильно вибудувати графік активності та відпочинку, можна значно підвищити свою продуктивність впродовж дня. Для цього достатньо прислухатися до власних потреб і ритмів сну.
Читати більше
Квіткова дівчина: як юна візажистка створює ніжні композиції просто на обличчі
Юна мешканка Лондона створює власний тренд просто зараз. Вона покриває очі квітковими конструкціями, виконаними із живих, нещодавно зрізаних, квітів. Така тенденція обов'язково знайде своїх прихильників. У її роботах простежується стиль та певна естетика. Зазирніть і ви у світ юної феї.
Читати більше