Мінерали Закарпаття

Знайдений незвичайний камінчик у Карпатах краще приберегти, адже він скоріш за все - цінний

Карпати не перестають дивувати тих, хто дійсно цікавиться ними. Величні, покриті лісами, вершини, стрімки ріки в мальовничих каньйонах, таємниче походження місцевих мешканців-гуцулів. Все це захоплює та змушує ще раз і ще раз повертатися в цей край. Сьогодні мова піде про мінерали, якими багаті Українські Карпати.

Дивовижне царство мінералів чарує своєю таємничістю та загадковістю. Саме тому, на кафедрі туризму Ужгородського університету виникла ідея зробити туристичний маршрут основними місцями видобутку тих чи інших мінералів Закарпаття.

УНГВАРИТ

Перше місце, де можна натрапити на цікаві знахідки, знаходиться безпосередньо в Ужгороді. Угорською мові Ужгород – Унгвар. Саме тому, в далекому 1839 році знайдений тут мінерал дослідник Е.Ф.Глекер назвав унгваритом. Зелений мінерал виглядає так.

З точки зору науки, унгварит не є самостійним мінералом. Це, скоріше, опал з домішками нонтроніту та гідроокису заліза. Саме вони надають йому зеленкуватого або брунатного відтінків, як оцей екземпляр. Це теж унгварит.

Камінь часто трохи просвітлюється, що робить його схожим на нефрит.

ГІРСЬКИЙ КРИШТАЛЬ

Звичайно, що в Карпатах повинен бути такий мінерал, як гірський кришталь. Він є безкольоровою формою кварца. Прозорі кристали кварцу здавна притягували до себе увагу людей. До того ж, гірський кришталь знаходять часто у вигляді так званих друз. Тобто групп кристалів, що часом нагадують витвори мистецтва. Як наприклад ось ця друза.

Вироби з гірського кришталю вважалися талісманами та уособлювали невинність, скромність і вірність. До того ж, навіть сьогодні з цього мінералу виготовляють справжні витвори мистецтва. Як, наприклад, ось цей.

В середньовічній Європі досить часто використовувалась так звана "магічна куля".

Саме на ній трудівники магічної галузі концентрували свою увагу при виконанні своїх службових обов’язків.

ГРАНАТ

В районі населеного пункту Ворочево неодноразово були знайдені криваво-червоні прозорі камені, які називаються гранатами. Необроблений гранат виглядає так.

Як видно, його колір нагадує зерна рослини гранату. Саме тому він так і зветься. Деякі різновиди гранатів можуть бути і зеленого кольору. Але, як правило, у вузькому розумінні, гранатами звуть червоні форми цього мінералу. До речі, в обробленій формі, він дуже красивий, і досить цінний.

 А це теж виріб з використанням гранатів.

РОДОНІТ

В районі села Ділове Рахівського району, недалеко від Яремче, є родовище мінерала родоніт, яке називається Рударня Глимея. Саме тут, видобували рожевий камінь родоніт, назва якого походить від грецького слова "радон2, тобто троянда. Родоніт є силікатом і виглядає так.

Його використовують для виготовлення різноманітних виробів. Наприклад, як ось ця шкатулка.

ЗОЛОТО

По всій Закарпатській області колись добували золото. Власне, золото називати мінералом не коректно. Це метал. Але дозволимо собі порушити хімічну термінологію задля гармонії викладення матеріалу, пише блог "Відпочинок в Карпатах". В Мукачівському районі було декілька місць, де золото намивали на гірських річках. Робилось це просто. Брав дядько спеціальну посудину, та промивав річковий пісок в пошуках зерняток самородного золота.

Однак, в районі Мужієва працювала зовсім інша схема. Там було справжнє підземне родовище, де знаходили самородки золота. Як ось ці, наприклад.

Навіть за часів незалежної України Мужієвське родовище вважається перспективним. Мало того, там реально добувається золото. А також, супутнє йому срібло.

КАМ’ЯНА СІЛЬ

І звичайно, одним з найвідоміших мінералів Закарпаття є кам’яна сіль. Той самий NaCl, яким ми солимо їжу. Кристали солі ми можемо легко роздивитись в себе на кухні. Щоправда, там вони подрібнені. Природні кристали виглядають так.

А якщо в них є домішки інших хімічних елементів, то так.

Найбільше родовище солі є в Солотино Тячівського району. Саме там було виробництво солі. Саме там була унікальна алергологічна лікарня. Так виглядали соляні підземні приміщення

На жаль, сьогодні всього цього немає. Внаслідок карстового обвалу доступ туристів до цих об’єктів став не можливий.

Отже, світ мінералів Карпаського регіону дуже цікавий і перспективність туристичного маршруту Ужгородського університету очевидна. Тим більше, що новий маршрут дасть можливість туристам самостійно зібрати колекцію мінералів та намити трохи золота. Якщо пошастить.