Легенди таємничого Чернігова

Чернігів вважається одним з наймістичніших українських міст. Та це й не дивно, з огляду на те, що навіть походження його назви до цих пір оповите таємницями.

Одна з версій, наприклад, стверджує, що колись тут розташовувався густий ліс, котрий називали Чорним гаєм. Подейкують, що саме він дав місту таке ім'я, щоправда, з часом воно зазнало певних змін. Інша ж легенда розповідає про князя Чорного, який владарював у цій місцевості колись дуже давно й назвав Чернігів на свою честь. 

Ми вирішили дізнатися, які ще таємниці та загадки приховує місто, і в цьому нам допомогли наші друзі з ресурсу zruchno.travel.

Отож, поїхали...

Легенда про Чорну могилу

Де: Чернігів, вулиця Толстого

Фото: borys-javir.livejournal.com

У Чернігові можна знайти багато стародавніх курганів ще з дохристиянських часів. Один з них пов'язаний з трагічною історією кохання князівни Предслави Чорної. У 948-968 рр. містом правив її батько, князь Чорний - племінник Ігоря Рюриковича. За переказами, Предслава була жінкою-воїном, та ще й дуже красивою. Саме тому хозарський князь вирішив взяти її собі за дружину. Батько дав свою згоду на цей шлюб, але наречена була проти, тож договір довелося розірвати. Наслідком була кровопролитна битва, під час якої Предслава вистрибнула з вікна високого палацу. Її батька, князя Чорного, вбили в ході битви й поховали разом з дочкою у високому кургані, який згодом почали називати "Чорною могилою".

Легенда про привид ченця Тарасія

Де: Чернігів, вулиця Іллінська, 31

Фото: dyvakrainy.com

Якщо ви гостюєте в Чернігові, вам варто відвідати Болдині гори. Саме на їхніх схилах розташований Троїцько-Іллінський монастир, котрий постав на місці раннього печерного монастиря, заснованого Антонієм Печерським ще у 1069 році. У великому комплексі підземних споруд розміщені каплиці з похованнями, келії та церкви святого Антонія, Миколи Святоші й святого Феодосія Тотемського (остання у висоту сягає до 8,5м). Розповідають, що ці печери ведуть аж до Києва, але протяжність відомих ходів становить 350м. 

З цією місциною люди пов'язують одразу кілька легенд. Наприклад, про загадковий серпанок, котрий набуває обрисів людини в рясі. Зазвичай він з'являється в кінці одного з тунелів поруч з написом "Врятуй, Боже, раба Твого Тарасія". Працівники музею стверджують, що побачити привида можна здебільшого під час значних релігійних свят. 

Ще одна легенда розповідає, що у 12 столітті татари захопили місто й увірвалися в монастир. Деякі з них почали переслідувати ченців у печерах, однак зникли безслідно...

Легенда про Мотрю Кочубей

Де: Чернігів, вулиця Преображенська, 1

Фото: larysa-lav.blogspot.com

В Чернігові знаходиться Будинок полкової канцелярії, споруджений ще у 1690 році. Зараз він належить до архітектурних пам'яток 17 століття. Його власником був Яків Лизогуб. Однак подейкують, що після його смерті, дружина продала споруду Івану Мазепі, а той ховав у тутешніх підвалах свої скарби. А ще, кажуть, саме тут гетьман зустрічався зі своєю коханою Мотрею Кочубей. Дівчина була хрещеницею Мазепи (до речі, набагато старшого за неї), тож цей зв'язок вважався гріховним і мати прокляла свою власну доньку. Тепер, за переказами, неспокійна душа Мотрі блукає світом. Щороку в ніч на Пречисту вона з'являється біля будинку Мазепи і благає перехожих благословити її прокляту душу православним хрестом, обіцяючи відкрити таємницю скарбів гетьмана.

Легенда про чернігівського вурдалака

Де: Чернігів, вулиця Князя Чорного, 1

Фото: we.org.ua

Одна з чернігівських легенд розповідає про місцевого "Дракулу" - полковника Василя Дуніна-Борковського. Він був генеральним обозним Війська Запорозького та одним з найбагатших людей Гетьманської України. Його коштом в місті були побудовані Вознесенська церква, трапезна і келії Єлецького монастиря, церква Петра і Павла, відреставровані Спасо-Преображенський та Успенський собори, П'ятницький монастир. Полковник помер у 1702 році й з усіма почестями був похований в Успенському соборі Єлецького монастиря.

Згідно з легендою, після смерті обозного містяни стали свідками страхітливих подій: опівночі з воріт монастиря вилітала примарна карета, запряжена вороними кіньми. В ній сидів покійний Василь Дунін-Борковський. Щоразу він приїжджав до свого маєтку на Чорній кручі, обходив свої володіння, а перед світанком зупинявся біля старого колодязя і вказував на нього пальцем. З першими півнями привид зникав.

Так продовжувалося певний час, однак терпінню мешканців настав кінець. Розповідають, що однієї ночі священики на чолі з архієпископом Іоанном Максимовичем таки зупинили карету і змусили її повернути назад. Труну полковника витягли зі склепу, щоби дослідити. Та коли її відкрили, побачили, що він лежить наче живий, а в зубах у нього димить люлька. Вчинили з ним, як і з іншими упирями: груди пробили кілком, а тіло поховали вже у його маєтку поруч з Десною. Кажуть, тієї ночі містом пройшла небувала гроза, річка вийшла з берегів і затопила місце поховання полковника. 

Легенда про чавунні гармати на Чернігівському Валу

Де: Чернігів, вулиця Преображенська, 2

Фото: dyvakrainy.com

Чернігівський Вал – одне з найпопулярніших місць серед тутешніх мешканців та гостей міста. Колись тут була цитадель Чернігівської фортеці. Однак в кінці 19 століття оборонні споруди фортеці знесли, а на їхньому місці розбили красивий парк. Про старі славні часи сьогодні нагадують лише 12 чавунних гармат, розташованих вздовж валу. Сьогодні вони вважаються однією з найвизначніших пам'яток міста, щоправда про їхнє походження і досі точаться дискусії. Згідно з однією версією, вони стояли на бастіонах Чернігівської фортеці; інша ж стверджує, що вони були подаровані місту Петром І як подяка за відвагу козаків у війні зі шведами. Кажуть, також, що колись гармати були бронзовими, але їх замінили на чавунні. 

Як би там не було, з цими гарматами пов'язана цікава традиція. Ви, мабуть, чули про український звичай "давати гарбуза". Так ось чернігівські дівчата використовували їх для схожої цілі: якщо вони не хотіли йти на побачення, домовлялися з парубками про зустріч біля неіснуючої тринадцятої гармати...

Легенда про будинок-корабель

Де: Чернігів, вулиця Хлібопекарська, 10

Фото: Mapio.net

В центрі Чернігова можна знайти цікавий двоповерховий маєток, який називають "кораблем", і не дарма... Його збудували в 1906 році за проектом колишнього морського офіцера Григорія Остапенка. Проживаючи далеко від моря, капітан хотів збудувати домівку, яка б нагадувала йому військовий корабель. Зовні будинок нічим не відрізнявся від інших: невеличкий, затишний маєток у стилі модерн. Однак на другому поверсі є невеликий балкончик. Розповідають, саме звідси господар скидав "трап" для своїх гостей. Далі їх зустрічали вузькі гвинтові сходи, які вели до бенкетної зали.

Легенда про срібні ворота Борисоглібського собору

Де: Чернігів, вулиця Преображенська, 1

Фото: chernex.org.ua

Одним з найдавніших в Україні вважається Борисоглібський собор, розташований саме тут, у Чернігові. У 1120-1123 його спорудили як усипальницю князівського роду Давидовичів. Впродовж історії собор багато разів руйнували та відновлювали, що, відповідно, вплинуло на його зовнішній вигляд.

Сьогодні тут працює Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній", одним з головних експонатів якого є срібні царські ворота з позолотою. Легенда розповідає, що їх зробили зі срібного язичницького ідола, котрого знайшли під землею під час будівництва Чернігівського колегіуму. Самі ворота (висота котрих становить близько 2,5м) були зроблені за наказом гетьмана Мазепи в одній з німецьких майстерень.

Легенда про Полуботка

Де: Чернігів, вулиця Гетьмана Полуботка, 40

Фото: mardaysresort.com

Ну хто ще не чув легендарної історії про скарби Павла Полуботка?! Розповідають, що перед арештом у 1723 році наказний гетьман віддав на зберігання в англійський банк 200 тисяч золотих монет, звичайно, під відсотки. В заповіті Полуботка зазначалося, що гроші можуть забрати тільки його прямі нащадки, коли Україна здобуде незалежність. Звичайно, вже була не одна спроба повернути скарби нашій державі, однак їх так і не вдалося знайти. 

Так ось, виявляється, Чернігів тісно пов'язаний з родом Полуботків. Наприклад, їхній склеп випадково знайшли під час ремонтних робіт біля Єлецького монастиря: у просторому кам'яному приміщенні були чотири труни, в одній з яких покоївся Леонтій Полуботок - батько нашого гетьмана. Це стало зрозуміло з гравірування на хресті, котрий лежав на домовині.

З ім'ям гетьмана також пов'язана церква Михайла і Федора та будинок колишньої духовної семінарії. Колись на їхньому місці розташовувався палац Полуботка. Подейкують, що коли до його напівзруйнованих підземель проникнули відчайдушні хлопці, вони побачили ніші, в яких за ґратами лежали скелети людей. Що ж, поки все це залишається лише легендою. 

Окрім того, в селищі Любич недалеко від міста є кам'яниця Полуботка, в якій сьогодні розташовується музей.

Що ж, це тільки маленька частина легенд і таємниць, котрі оповили славне місто Чернігів. І звичайно ж, найкращий спосіб довідатися більше - це вирушити у подорож! Тож не гайте часу ;)