У 1866 році найбільший в Європі метеоритний дощ, що дістав назву "Княгиня", "пролився" на околиці закарпатського села Княгиня. З неба тоді впало більше тисячі каменів різної ваги, – від кількох грамів до сотень кілограмів, які розлетілися на величезній території.
Його уламки й досі знаходять у
Карпатах. Найбільший виявив селянин Василь Крив’яник невдовзі після падіння. Він косив траву на галявині в урочищі Чорні Млаки. Помітив величезну свіжу яму. Почав її розкопувати і на глибині двох метрів знайшов великий уламок метеорита вагою майже 280 кілограмів. Лісничий із Великого Березного Антон Покірний виміняв уламок у селянина за пару волів і згодом перепродав Віденському імператорському музею, в якому метеорит зберігається й досі.
Княгининський метеорит впав 150 років тому, коли село ще належало до Австро-Угорщини. Зараз тут навіть найстаршим жителям важко пригадати розповіді своїх бабусь та дідусів про це явище. Люди говорять лише про великий страх та величезну чорну хмару, яка утворилась після падіння метеорита.
А тоді падіння метеорита набуло широкого розголосу. В 1892 році відомий французький письменник Жюль Верн навіть відвідував Україну, щоби подивитися на місце сенсаційної знахідки і згодом написав фантастичний роман "У гонитві за метеором". За сюжетом головні герої роману математик Дін Форсайт і доктор Сідней Гьюдельсон - затяті любителі астрономії і найкращі друзі протягом багатьох років. Племінник Форсайта заручений зі старшою дочкою доктора, і, здавалося б, ніщо не може перешкодити щирій і міцній дружбі між сім'ями. Та одного разу Форсайт і Гьюдельсон одночасно помічають величезний метеор-супутник, що повністю складається з найчистішого золота. Між друзями зав'язується ворожнеча за володіння метеором. Але юний паризький винахідник Зефір Ксірдаль конструює пристрій, здатний управляти рухом метеора, і вирішує будь-що роздобути космічну брилу. Що було далі і кому дістався небесний скарб, дізнаєтесь, прочитавши роман (на жаль, він є у перекладі лише російською мовою).
Роман "У гонитві за метеором" був вперше опублікований в 1908 році серед інших посмертно виданих творів Жюля Верна. 1924 року роман був дописаний і відредагований його сином Мішелем Верном.
