Холодно. Плаче сопілка тужливо...

Холодно. Плаче сопілка тужливо.
Скрипка мінорно їй підвиває.
Ми в несподіване віримо диво.
Чи воно прúйде? Його ж бо немає.
 
Манна небесна, мабуть, вже не впáде.
Бога безглуздям своїм розгнівили.
Як маєм жити – ворог нам радить.
В гній ми тризубові вила встромили.
 
Годі вже плакати, долю ганьбити.
Десь під порогом тупіє сокира.
Батьку Тарасе, будéмо гострити?
Бо лиш лежати – не бачити миру.
 
Анатолій ВЛАСЮК
9 листопада 2017 року


Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com