В гостях у загублених іграшок дитинство відчувається на дотик

Не кожне українське місто має свій музей іграшок. Такі є у Києві та Харкові. Вони мають статус державних закладів. А от львівський виник і тримається лише за рахунок ентузіазму мешканців будинку. Тим він і цікавий.
 

Двір загублених іграшок у Львові можна знайти за адресою: вулиця Князя Лева, 3. Це звичайний міський двір, оточений п`ятиповерховими багатоквартирними будинками. Район достатньо старий, жителі в ньому - добре знайомі одне з одним люди. Саме у такій спокійній, відвертій атмосфері могла народитися одна із найбільш незвичайних виставок у світі - виставка втрачених дитячих іграшок. Варто відзначити, що далеко не всі жителі Львова знайомі з цією експозицією, і багато хто навіть не знає про її існування.

Своєю появою виставка зобов`язана простому місцевому жителю - Василю Петровичу. Одного разу, наткнувшись на дві забуті іграшки біля свого будинку, він помістив їх під дах всередині двору. З часом так почали робити й інші жителі району. Таким чином, за кілька років зібралася ціла галерея різних плюшевих зайчиків, ведмедів, пупсів, машинок, велосипедів, скакалок тощо. Особливість даної колекції, за словами старожилів, полягає в тому, що вона вельми непостійна: є ті, хто іграшки приносить, і ті, хто приходить сюди, щоб забрати вподобану річ.

Останнім часом асортимент експозиції почав значно розширюватися - з`явилися нові цікаві предмети, ніяк не пов`язані з дитячими іграми. У їх числі є пара чобіт, забутий інвентар, книги, старовинні музичні інструменти і ще сотня речей, які розкажуть багато цікавого та незвичайного про творчий Львів.
 

Кіт у чоботях, плюшеві ведмеді та пластмасові зайці, ляльки, трансформери, садові гноми, старі лижі, глобус, велосипеди, іржава карусель – це все експонати імпровізованої виставки. Вхід у музей безкоштовний. Експонати можна чіпати руками та фотографувати й навіть забирати. Зрештою, не заборонено й самому поповнити колекцію. Таким чином, десятки старих забавок перетворили львівське подвір’я на туристичний пункт міста.

Зібрав цю незвичайну колекцію мешканець будинку Василь Глушковський для своїх онуків. За однією з версій він поставив гойдалку, зробив пісочницю, змайстрував фонтан та прикрасив подвір’я іграшками, які приніс з дому, від родичів та друзів. Захопившись справою, люблячий дідусь і не помітив, як кількість іграшок збільшилася настільки, що перестала вміщатися в квартирі, тому він переніс колекцію у двір, де вона й набула статусу експозиції. Так звичайний затишний дворик перетворився на музей. У старих сервантах та на поличках розмістили забавки, неподалік стоять вазони з квітами, на стінах висять картини.
 

Коли заходиш у цей дивовижний простір, на думку спадають знайомі з дитинства рядки про те, як зайчика покинула хазяйка… А він знайшовся. Щоправда, в іншому місці, в інший час і не сам, а в гурті таких же покинутих зайчиків, слоників, ведмежат і ляльок. Скільки їх тут? Точного підрахунку не ведеться, але кілька сотень набереться точно.

Про музей "Двір загублених іграшок" не згадується у жодному путівнику, про нього знають навіть далеко не всі львів’яни.