Біологія з інтернету і немотивовані вчителі - чого чекати від нової освіти

Якщо вірити інформації з давоського форуму, 2/3 сьогоднішніх учнів молодшої школи не матимуть достатньо знань, щоб освоїти необхідні навички, потрібні їм для роботи в майбутньому. Після жвавого обговорення революційних реформ у фінській освіті вітчизняні освітяни теж задумалися чи не час нарешті послухати чого ж хочуть самі діти… і були як мінімум здивовані.

З 5 по 9 квітня в Мистецькому Арсеналі в рамках ІІІ Освітнього арсеналу ідей відбувся ІІ Форум нової освіти, де учні змогли відверто поговорити з дорослими експертами про актуальні питання у шкільній та позашкільній освіті, щоб нарешті чітко окреслити свої інтелектуальні та емоційні потреби. Форум став майданчиком для виникнення новітніх форм, методів та підходів до навчання, які в перспективі можуть реалізуватися в системі української освіти. Послухати юних реформаторів на цьогорічному Формі знайшли час перша леді країни Марина Порошенко та міністерка освіти та науки Лілія Гриневич.
 
Програма складалася з п’яти тематичних секцій (МИ РІЗНІ – МИ РІВНІ, МИСТЕЦТВО, НАУКА, ФІЛОЛОФІЯ, ЛІТЕРАТУРА) і трьох етапів, останнім з яких було обговорення актуальних і проблемних питань.

Юні учасники дискусії жваво долучалися до обговорення, ставили важливі та глибокі запитання експертам, та й самі не по-дитячи мудро оцінювали ситуацію в сучасній освіті, її потреби і перспективи.

Серед тем, винесених на обговорення, були наука та мистецтво як різні види форм пізнання, міждисциплінарність як можливість нових відкриттів, навчання поза межами школи, новітні технології в освіті: допомога чи відволікання, етика науковців та їхня відповідальність за винаходи, штучний інтелект.
 
Про перебіг і результати дискусії розповів один з експертів, що долучилися до обговорення, Сергій Іщеряков (Java-тренер IT-компанії Smartme.university, Директор центру підготовки сертифікованих програмістів):

"Не зважаючи на юний вік учасників, стосовного кожного питання були ті, які формулювали правильну і аргументовану відповідь, яку будь-який дорослий може брати на озброєння і використовувати в освітній діяльності.

Щодо першого питання, і науковець, і митець – це творці, бо творять щось нове, те чого не було до них. Діти дуже тонко вловили цей зв’зок і відповіли саме так. Щодо міждисциплінарності – саме серед молоді прозвучали думки, доцільні й важливі саме для реформи освіти. По-перше, підготовка вчителів, які б могли на достатньому рівні імплементувати одну дисципліну в процесі вивченні іншої. Одна з дівчат висловила впевненість, що повинна бути відпрацьована методика викладання цих дисциплін, щоб не виникало каші.

Ще один дуже важливий висновок, що прозвучав у процесі обговорення – про те, що вже в п’ятому класі більшість дітей визначає для себе напрямок майбутньої професії: технічний, гуманітарний, тощо. Школа повинна реагувати на цей запит дітей і робити ранню профілізацію навчання. Якщо навчання стає для учня цікавим, то його не доведеться змушувати. До нецікавих йому дисциплін він не матиме мотивації.
 
Мушу зазначити, що справа ж дорослих – убезпечити дітей від можливих помилок при зміні їхніх уподобань в процесі навчання. Школа повинна відповідним чином відреагувати на їхні потреби. На одній з освітніх конференцій доповідач розповів про німецький досвід наскрізного навчання, коли дитина в школі окрім обов’язкових предметів має поглиблене вивчення того предмету, який її цікавить найбільше. Тобто, вона виконує більше завдань, детальніше розглядає теми і таке інше. За програмою вона не випереджає своїх однолітків, проте набуває поглиблених знань з певного предмету.
 

Щодо можливості додаткового навчання поза межами школи – думки поляризувалися. Були пропозиції поширити кількість наукових парків, позашкільних закладів, які б могли на давати нестандартну інформацію і мотивувати дітей до досліджень. Дуже слушною, на мій погляд, була думка про літні школи програмування. Одним із найголовніших моментів у цьому випадку є наявність відчутного результату.

Я був радий це почути, оскільки так повелося, що головним результатом навчання стає оцінка в атестаті, тоді як дітям хочеться чогось проектного, щоб оцінити результати свого навчання іншим способом. Саме це, на мою думку, підніме мотивацію. Ми, дорослі, маємо розробити систему проміжних результатів навчання. Це стосується не лише програмування.

Відносно нових технологій всі погоджувалися, що вони як заважають, так при вмілому залученні дуже допомагають в навчальному процесі. Як на мене, найбільше гальмує недостатня підготовленість самих вчителів, що не встигають за тими новаціями, які використовують діти. Значна більшість дисциплін – це дисципліни, що просто надають знання і вчителі просто розповідають те, що можна прочитати в підручнику, вікіпедії чи будь-де в інтернеті. Саме тут гаджети можуть значно посприяти – наприклад на уроці літератури чи біології можна змотивувати дискусію між учнями, спираючись на думки, які вони знаходять в інтернеті. Ці уроки повинні проходити у вигляді диспутів чи бесід, а не ретранслювання знань, які вони візьмуть з інтернету".

Форум Нової Освіти вивів на діалог вмотивованих школярів з усієї країни з експертами у своїх сферах. Це виявилось надзвичайно важливим для обох сторін. Крім цього, це стало цікавим і для батьків, з якими ми також вели дискусії щодо емоційних потреб учнів. А також це стало причиною відвідування Форуму Мариною Порошенко на секції МИ РІЗНІ - МИ РІВНІ, міністра освіти та науки України Лілією Гриневич на секції НАУКА, заступника міністра освіти та науки України Павла Хобзея на сеції ЛІТЕРАТУРА, а також охочих до розмови вчителів, – зазначає Катерина Носко, куратор ІІ Форуму Нової Освіти:
 
Так, у процесі розмови стало зрозумілим, що найголовніше для дітей – це учитель та його здатність бути цікавим та надихаючим. Це, безперечно, впливає на сприйняття учбового матеріалу та формує підбірку улюблених предметів. Також, за словами учнів, важливим для них є зустрічі з письменниками, художниками, аніж просте вивчення інтерпретації художніх творів і теоретичні розмірковування про те, що вони не бачили і не відчували "наживо".

Ми як організатори Форуму гадаємо, що подібна можливість зустрічі дітей та дорослих в одному просторі для відкритих діалогів необхідна як мінімум для того, щоб дізнатись більше про думки один одного на одні й ті самі питання та теми. Тому ми продовжуватимемо роботу з таким форматом, звісно, трансформуючи його та адаптуючи до нових завдань та викликів.

За результатами Форуму планується публікація двомовного каталогу (українською та англійською мовами) основних тез експертів та учнів, висловлених під час роботи секцій, що можуть бути підґрунтям для подальших розробок в системі української освіти".

Зважаючи на ту кількість потреб, питань і пропозицій, що виникли в процесі Форуму нової освіти, можливо в перспективі країну зачепить за живе не лише медична, а й освітня реформа. Тільки поки не зрозуміло якою близькою буде ця перспектива.