Накопиченню та аналізу підлягали усілякі стародавні рукописи та манускрипти, артефакти та знахідки, які б могли містити різноманітні історичні відомості, матеріали з чорної магії, йоги, теології. Все, що мало хоча б найменші згадки про нордійців (чи про одінізм), про аріїв і веди (знання Старотців), згадки про стародавні вірування і держави, усілякі цікаві артефакти, ретельно збиралися і вивозилися до Німеччини.
Початок війни Німеччини проти СРСР у 1941 році, надалі окупація України, дозволили дослідникам з "Аненербе" ступити на землю, де, на думку багатьох довоєнних дослідників, були знайдені очевидні сліди аріїв.
"Аненербе" цікавив і регіон Нижнього Дніпра, як, наприклад, найдавніше святилище Причорномор'я -
, з її чисельними малюнками і, так званими, протошумерськими написами 12 - 3 тис. до н.е. Не були полишені увагою і давні стоянки та поховання скіфів, які, за легендами, зберігали колосальні скарби і найцінніші давні артефакти.
Але особливо ретельно вченими збиралися матеріали археологічних досліджень, які можливо було індетифікувати як арійські. У цьому відношенні містиків з "Аненербе" найбільше цікавили курганні комплекси і відомості про поховальні матеріали.
До початку Другої світової війни, на Україні, від Західного Бугу до Сіверського Дінця й Дону, ще існувала величезна кількість не розораних стародавніх курганів. Їх кількість в ті часи обчислювалася тисячами штук.
Не менш активно "Аненербе" вело пошук і в багатьох підземеллях та підземних ходах стародавніх міст і містечок Волино-Карпатського регіону. Цікавили вчених підземелля древніх замків та монастирів, усілякі старовинні легенди та перекази про такі.
Схоже, до рук дослідників потрапили цінні матеріали більш ранніх слов'янських часів і часів пізніших, особливо періоду прикарпатських Рюриковичів -
Данила Галицького і його оточення. Воюючи з центрами Прави і давньослов'янською, арійської системою, Данило міг зібрати чимало згадок про давні підземелля рахманських і волхвівських центрів та осередків.
Значні відомості для "Аненербе" могли дати легенди 15–17 століть, перекази так званих
магнатських кіл та кіл
місцевої шляхти - української старшини, яка перейшла у католицизм. Свого часу її представники теж здійснювали пошук давньослов'янських, рахмано-волхвівських
сакральних речей, з метою використання їх у своїх окультних і магічних ритуалах.
Рис 9. Підземелля в Кам'янці-Подільському
Напевно, "Аненербе" було відомо не тільки про існування особливої та давньої духовної, арійської культури у цьому регіоні періоду 3-1 тис. до н.е., але і про осередки поширення знань Прави, Рахмано-волхвівські центри, про стародавні слов'янські держави 1 тис. н.е. –
Дулібську та Роську.
Є дані, що у сховищах таємних товариств Європи аж до кінця 20 століття зберігалися матеріали про історію Волино-Карпатського регіону, про слов'янські народи, які населяли цю територію, про постійні зазіхання на ці землі з боку Риму, готів, франків, германців та вікінгів.
Доказом наявності таких матеріалів стали цілеспрямовані і, швидше за все, досить успішні, німецькі пошуки стародавніх артефактів у лабіринтах підземель на Поділлі,
Прикарпатті та Волині.
Схоже таких лабіринтів і підземель, до періоду цілеспрямованого їх знищення силами НКВС (за постановою уряду СРСР) у 1947-1953 роках, була значна кількість. Під приводом "застарілості" і в запалі боротьби з
національним рухом (бандерівцями), їх нещадно підривали, засипали, ламали, затоплювали.
Підтвердженням великої кількості знахідок вивезених "Аненербе" з території України є деякі донесення НКВС, а також непрямі свідчення деяких очевидців. Такі очевидці говорили про формування спеціальних німецьких ешелонів для відправки у Німеччину невідомих речей вийнятих з підземель чи забраних з запасників місцевих музеїв.
Рис 10. Огляд союзниками трофейних цінностей (Німеччина 1945 р.)
Ще більш цікавою є інформація про переховування артефактів, які вчені з "Аненербе" не встигли вивезти з України. Їх, під тиском наступаючої червоної армії, німці поспішно ховали біля залізниць, біля підніжжя замків, поряд з автомобільними дорогами, у викопаних поспіхом радянськими військовополоненими ямах.
У повоєнний час ходили чутки, що "Аненербе" дісталося і до деяких дуже глибоких і найдавніших підземель, де вчені виявили якісь особливо унікальні речі, які, ніби то, є безперечно арійськими. Але переправити їх у Німеччину учені або не змогли, або не захотіли. Близький кінець війни у 1944 році викликав у колах "Аненербе" занепокоєння у доцільності зусиль заради вмираючого Рейху.
Найімовірніше, через меркантильні інтереси, такі вчені не хотіли відправляти знайдене у Німеччину, і приховували все цінне для себе, для майбутнього.
Виходячи з цього, думається, що значну частину знайденого "Аненербе" не встигла або не захотіла вивезти до Німеччини. Ймовірно, що до прихованого відносилось найперше те, що не мало ювелірної чи естетичної цінності, проте мало значну історичну цінність (що властиво найдавнішим знахідкам з простих металів та кераміки).
Рис 11. Картини – частина вкрадених цінностей представлених публіці самими нацистами
У зв'язку з закритістю багатьох архівів НКВС та інших силових відомств, досі не здійснена комплексна оцінка того, що змогло знайти "Аненербе" в Україні. Наявні дані мають поверхневий характер і глибоко не досліджувалися. Досі не існує докладних описів вивезеного, а також знайденого у Німеччині після війни.
Причиною цього, найімовірніше, став процес безсистемного привласнення захопленого у Німеччині переможцями, у тому числі радянськими генералами і офіцерами (включаючи НКВС). Факт залишений без будь-яких наслідків керівництвом СРСР, швидше за все, через політичні мотиви.
Разом з тим, масштабність знахідок підтверджується фактом посилення широких пошукових робіт з боку "Аненербе" саме під кінець окупації України (1944), за виключенням останніх тижнів і днів, які передували наближенню лінії фронту.
З високою степінню впевненості можна припустити, що знахідки на території України були надзвичайно цікавими і багатообіцяючими. Вони вказували на вірність напрямку у пошуках арійського сліду для "Аненербе". Вчені, найімовірніше, знайшли головну нитку до таємниці аріїв, але не встигли її розплутати.
І якщо б не закономірний розгром фашизму, "Аненербе" мало б досить часу, щоби дістатися до самого потаємного, захованого на нижніх рівнях - рахмано-волхвівських, давньослов'янських, арійських усипальниць та пантеонів великих Аріїв.
Рис 12. Які таємниці зберігають давні підземелля?
То які ж висновки можна зробити з намагань адептів німецького окультизму по віднайденню
арійської спадщини?
Прагнучи приховати свої справжні наміри, адепти німецького нацизму здивували світ створенням дивної гібридної теорії про "союз" темних адептів антисвіту і світлих Аріїв. При цьому появу нордійців (читай німецьких магів) цьому світу вони представили як результат розвитку і діяльності вказаного фантастичного "союзу".
У дійсності ж, виникнення нордійства, як німецького напрямку окультизму, є результатом агресивного впливу адептів антисвіту на народи північної частини Європи. Це наслідок давнього проникнення з Середньої Азії до Скандинавії армії
мага і окультиста Одіна (Водана), та розповсюдження ним темних знань акадського спрямування, що сіяли ворожнечу, розбрат та насильство, перетворюючи європейське населення у рабів і прислужників самих окультистів ("богоподібних" чи готів).
Носії нордійства, шанувальники одинізму і окультності, загони Одіна, а далі їх нащадки, готи та вікінги, (як і пізніше загони яхів-ягів Прикаспію) виставляли себе головними ворогами світлого, слов'янського світогляду. Вони категорично не приймали законів Прави, Яви, Нави, ролі Творця-Сварога та значення арійства.
Чи не тому "Велесова книга" постійно згадує про боротьбу слов'ян з готами (а далі з яхами-ягами) та з їх темною ідеологією людиноненависництва, як чорною спадщиною Одіна?
Рис 13. Похід армії Одіна та поширення одінізму у Європі
Вчені "Аненербе", реанімуючи у 30-40 роках ХХ століття одинізм, блюзнірськи змішали в купу усе можливе: світле арійське вчення і хижу ідеологію одінізму, образ мудрого та світлого Старотця і лик злого та войовничого нордійця (гота та вікінга).
Стає зрозумілою і мета такої дії – спробувати знайти та привласнити давнє знання аріїв, застосувати знайдені арійські артефакти, усю святу спадщину слов'янських народів, у корисливих цілях.
Так, у середині ХХ століття, була виліплена химера псевдоарійства - нового одінізму, німецького фашизму, яка закрила собою істинний та світлий лик давніх аріїв, ясні образи слов'янських Старотців-Рахманів.
Ця дивна химера виставила миролюбних та щиро шануючих Творця і Праву, аріїв, як кровожерливих та злих воїнів, завойовників народів силою зброї і чорної магії. Вона приписала аріям потворну гримасу нордійства – агресивний лик окультного одінізму.
Рис 14. Ось він лик німецького одінізму і фашизму!
З того часу світлі арійські знаки і символи (сварги і рівносторонні хрести), вкрадені німецькими націонал-фашистами, стали незаслужено засуджуватись і прирівнюватись до темних сил, а слово арій, з подачі окультистів, на десятиліття вперед, набуло невластивого йому значення біди та війни.
В обстановці
історичних перекручень і обману, кінець німецького фашизму, на жаль, не став кінцем існування окремих течій одінізму (як і яхветизму).
Одінізм, як і яхветизм, у новому тисячолітті, знову показує свій звірячий лик, примазуючись до давнього слов'янства та приписуючи йому те, з чим давнє слов'янство повсякчас боролося – злостивість і войовничість, заняття магією і окультизмом, нелюбов до Прави.
Використовуючи вакуум знань про Світлий Ірій, про закон Прави, про Старотців-Рахманів, про Аріїв, про справжню історію слов'янства,
одінізм, як і
яхветизм, у формі нового псевдоарійства, у кінці 20 - на початку 21 століття, тихо і непомітно проникає у численні
псевдослов’янські громадські течії, псевдопатріотичні та релігійні організації, які поширюють приховану окультність одінізму і яхветизму
у вигляді "слов'янського вчення".
Замаскований під слов'янство, новий одінізм, як і яхветизм, використовуючи колослов'янську риторику та символіку, загострюючи емоційний екстремізм, вбиваючи холодний людський розум, підштовхує світ до вирішення проблем грубою фізичною силою та війною, обманом та лицемірством.
Так чорні сили антисвіту підводять своїх адептів до нового світового конфлікту, до нової кривавої жертви самому антисвіту, до торжества псевдоарійства і
одінсько-яхівської "справедливості". Тієї "справедливості", яка відкидає любов та співчуття, служіння Творцеві та його законам, яка бажає світового кривавого місива, шаленої агресії, зведеної до абсолюту одінсько-яхівської величі.
Рис 14. Чи не це поява на планеті нового одінізму та яхветизму?!
Згадаймо, що вищі Старотці-Рахмани, стародавні Арії, завжди прививали народам Землі любов і шану, прагнення до духовного зростання і взаєморозуміння, повагу до світлого духовного оточення і добробуту народів.
Вони вчили відчувати Світлий Ірій та підносити молитви до нього і Творця, вчили
жити у Праві, відати Праву, славити Праву.
Вони закликали відкидати спокуси антисвіту, противитись духовним крадіжкам і рабскості, вчили боротись з магією і окультністю.
Бо для світлої людини найголовнішим є розуміння задуму
Творця, намагання духовно удосконалювати себе та оточення, щирі прагнення до зростання душею на вищі рівні Світлого Ірію, намагання бути у кожному своєму втіленні духовно мудрими, завжди гармонійно співіснуючи з усім світлим на планеті.
Рис 15. Слов'яни – люди які живуть у Праві, відають Праву, та славлять Праву
Найвищі учителі давнини, слов'янські мудреці та Старотці, тому і шанувалися слов'янами як
Арії (як вищі духівники рівнів Творця), бо знали - душі Аріїв возсядуть у Світлому Ірії поруч з Творцем, поряд з великими Предками, Славою, Порянем, Орем, Даждьбатом і Ясунем, і будуть допомагати тим світлим людям, які турбуються про вічність вселенського життя.
Світлі знання Аріїв ніколи не будуть служити темним цілям, а будуть передані лишень світлим душам, тим, які зможуть стати учнями та духовними спадкоємцями великих Отців.
Рис 16. Духовних знань усім світлим душею землянам!
Бо усі світлі душі - діти Творця, які славлять Праву, відають Праву, живуть у ній, які слідують закону Творця та щиро люблять свого духовного Отця.
У цьому і є смисл вічного вселенського життя людини!
+ + +
За матеріалами з інтернету
