Легендарна актриса кіно і театру приєдналась до 16 українських зірок, які взяли участь у фотозйомках для благодійного календаря "Щирі", присвяченого традиційному українському костюму.
"Завдяки своїм ролям та активній громадській позиції Ада Миколаївна є справжнім символом України, — говорить організатор проекту Наталія Кравець
. — Більше того, вона з юності колекціонує український одяг і підтримує національні традиції у своїй родині. Коли Ада Миколаївна погодилась на зйомку не одна, а з донькою та онукою, перед нами постало непросте завдання ― підібрати три рівнозначних костюми з одного регіону для жінок різного віку".
Ада Роговцева разом із донькою, актрисою Катериною Степанковою, і онукою Дашею позували у костюмах Чернігівського регіону кінця XIX ― початку XX століття.
"
Візитівкою чернігівського костюму в цей час були намітки ― рушниковоподібні головні убори довжиною до 3-4 метрів та шириною 50-75 сантиметрів, ― розповідають стилісти зйомки Антоніна Белінська та Марічка Квітка (Український Інститут Історії Моди)
. ―
На Чернігівщині жінки вміли зав’язувати їх різними способами: в одному селі нараховувалось до 5-7 способів. Намітки ― один із найбільш архаїчних елементів українського вбрання. За рахунок тонкої білої тканини вони створювали світлий і легкий образ: спадали на спину і ніби окриляли жінку. До слова, на Західній Україні традиція наміток прожила найдовше: там жінки й досі вміють їх зав’язувати".
"
Мені захотілося, щоб у "Щирих", такому вишуканому і серйозному проекті, показали три покоління моєї родини, три покоління тих, хто відданий Україні всім своїм єством, ― говорить Ада Роговцева. ―
Вишиванка була зі мною усе моє свідоме життя. З дитинства мене супроводжувала фотографія мами в українському костюмі. Я побачила її вперше років у вісім ― тоді була окупація, війна, голод-холод, дрантя. Ця фотографія з мамою у пишному вінку мене зачарувала, вона була ніби з іншого світу. Я бережу її, вона досі висить у мене на стіні. Потім, у 18 років, я вже приміряла український костюм на себе ― грала наймичку у "Фата Моргана". Далі були елементи українського вбрання у ролі Мавки Польової у "Лісовій пісні" Лесі Українки, роль у "Котигорошку". Коли я їздила по Україні, завжди заходила на базар і купувала собі українську сорочку або рушник. У мене вдома навіть стояла велика скриня з українським скарбом ― дуже багато намиста, сорочок, рушників. Зараз у нашій родині є традиція ― на всі свята вдягати українське. Пам’ятаю, ми зустрічали Новий рік у Карпатах з родиною та друзями, і моєму онуку було лише піврочку, але навіть він був у вишиванці".
Виставка проекту "Щирі" відкриється 9 грудня 2016 року у ТЦ "Домосфера", а благодійний календар можна вже замовити за посиланням:
goo.gl/wCgxLa
Історія проекту "Щирі" розпочалася наприкінці 2014 року, коли 15 українських зірок знялися для благодійного календаря у традиційних українських костюмах. Результат проекту вражав: увесь наклад першого календаря розійшовся за 48 годин і зібрав 200 тисяч гривень, які були передані Волонтерській сотні. Цього року всі кошти від продажу календарів буде спрямовано на розвиток і підтримку регіональних етнографічних музеїв України.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.