7 золотих порад від геніального лікаря Миколи Амосова

Ім'я Миколи Амосова не стало відомим, коли він зробив свої перші операції на серці. Слава прийшла до хірурга, коли його книгами про здоровий спосіб життя почали зачитуватися десятки тисяч людей.
Людина, що стала піонером у сфері операцій на серці, не з чуток знає, що таке відповідальність, залізні нерви, життя та смерть.
 
Майбутній хірург був сином акушерки, яка приймала пологи в околицях рідного села. Мати виховувала сина самотужки, жили практично за межею бідності. Освоювати медицину на практиці після ВУЗу Амосову довелося в умовах військово-польової хірургії - почалася війна. Госпіталь переміщався на конях полями битв. Його команда з п'яти чоловік за війну прийняла понад 40 тисяч поранених.

Перші спроби допомогти дітям з важкими вадами серця були зроблені ним в 1955 році. Перша вдала операція, здійснена за допомогою амосовського апарату штучного кровообігу, відбулася в 1960 році. А в 1962 році Амосов винайшов особливі штучні клапани для серця.

Він реалізував би й інші свої ідеї, якби не його власне серце. Його організм був виснажений, він картав себе за кожну помилку, за кожен смертельний випадок під час операції. Після загибелі маленької дівчинки з пороком серця Микола Михайлович потрапив у важку особисту кризу.

Щоби справитись із цим тягарем, він почав записувати свої переживання - так з'явилась його перша книга, надрукована трьохмільйонним тиражем, передрукована десятимільйонним, яка зробила його відомим на всю країну. Вимогливість до себе, дивовижна щирість, мужність і співчуття до пацієнтів зробили його улюбленцем багатьох людей.

Можливо, тому, коли в похилі роки, після важкої операції, він кинув виклик старості, вигадавши свою власну систему навантажень і обмежень, за ним, затамувавши подих, стежила вся країна. Амосовська система здоров'я зацікавила тисячі людей.

Ось основні правила системи здоров'я геніального лікаря Миколи Амосова:

1. Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровими

Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі, щоб жити надійно, покладайтеся тільки на себе. Я не применшую могутність медицини, оскільки служу їй все життя. Але також розуміюся в здоров'ї - теоретично і практично. З цього приводу похвалюсь: вже півтора року я проводжу експеримент на собі - фізкультура з гантелями і біг.

2. Лікарі лікують хвороби, а здоров'я потрібно здобувати самому

Тому що здоров'я - це "резервні потужності" органів, всієї нашої фізіології. Вони необхідні, щоб підтримувати нормальні функціональні показники - в спокої і при навантаженнях - фізичні та психічні, а також щоб не захворіти, а захворівши, по можливості, - не вмерти. Приміром, щоб кров'яний тиск і пульс не підвищувалися більше, ніж у півтора рази під час вправ чи бігу, а неминуча задишка швидко зникала. Щоб не боятися протягу, а застуди швидко минали без ліків, самі собою. І взагалі, щоб добре працювалося, спалося, "їлось і пилося".

Так от - ці "потужності" ліками не здобуваються. Тільки тренуваннями, вправами, навантаженнями. І - роботою, терпінням до холоду, спеки, голоду, втоми.

3. Що таке хвороби, відчуває кожен

Це прикрий розлад різних функцій, що заважає відчувати щастя і навіть жити. Причини теж відомі: зовнішні "шкідливі фактори" (інфекція, екологія, суспільні потрясіння), власна нерозумна поведінка. Іноді - вроджені дефекти.

Стверджую: людина за природою своєю міцна. Принаймні, більшість людей. Щоправда, дрібні хвороби неминучі, але серйозні залежать найчастіше від нерозумного способу життя: зниження резервів в результаті детренованості. Зовнішні умови, бідність, стреси - на другому місці.
 

4. Тренування резервів має бути розумним

Тобто поступовим, але завзятим. Якщо говорити про суть тренування - це режим обмежень і навантажень (РОН). Це мій "секрет". Втім, нічого оригінального я не придумав. Три головні пункти:

• Перший - їжа з мінімумом жирів, 300 г овочів і фруктів щодня, і щоб вага не збільшувалась вище цифри (ріст мінус 100) кілограм.
• Другий - фізкультура. Тут справа складніша. Вона всім потрібна, а дітям і людям похилого віку - особливо. Оскільки тепер на роботі майже ніхто фізично не напружується, то, по ідеї, для нормального здоров'я кожному потрібно займатися хоча б по годині щодня. Але у нормальної людини немає для цього характеру. Тому - хоча б 20-30 хвилин гімнастики, це приблизно 1000 рухів, краще з гантелями по 2-5 кг. Раджу робити вправи перед телевізором, коли йдуть "Новини", щоб час економити. На додаток до фізкультури бажано виділити ділянку для ходьби, по дорозі на роботу і назад, по одному кілометру. Корисно, і нерви зберігає, враховуючи поганий транспорт. Про біг підтюпцем я вже не кажу - нереально. Але - корисно.   
• Третій пункт, мабуть, найважчий: управління психікою. "Вчіться контролювати себе". Але, ох, як це важко! Рецептів багато, аж до медитації, описувати не буду. Сам користуюся простим прийомом: коли велике напруження і виділилося багато адреналіну, фіксую увагу на ритмічному рідкому диханні і намагаюся розслабити м'язи. Найкраще в такі моменти - зробити енергійну гімнастику, але оточення зазвичай не дозволяє. Та все рівно, як тільки дозволить - працюйте. Надлишок адреналіну спалюється при фізкультурі, і таким чином судини й органи рятуються від спазмів. У тварин стреси нейтралізуються втечею чи бійкою, а людині це не дозволено.

5. Цікаве питання: чому люди так часто хворіють?

Думаю, що 90% людей, якби вони дотримувалися правильного способу життя, були б здоровими. Але, на жаль, режим вимагає напруження сили волі. А її у людини мало... Сучасне офіційне лікування здійснюється методом "Підбору-перебору" гіпотензивних засобів, яких не один десяток, і які потім треба приймати все (!) життя.

6. І ще: у світі багато, дуже багато поганих лікарів

Не можу сказати: "всі лікарі погані". Багато є хороших, але і поганих - теж. Докази? Запитайте, що вони читають і що вміють. Читають - з практиків - одиниці. Уміють - більш-менш - лікарі хірургічного профілю. Бо їм без практики просто не можна лікувати. Терапевти щиро вважають, що їм нічого не потрібно вміти - ні аналіз зробити, ні на рентген подивитися. Є, мовляв, для цього вузько кваліфіковані фахівці. А ми, мовляв, загальні лікарі. Ось так.

І на сам кінець. Є багато помилок в медичній науці. Часто це залежить від неправильної оцінки статистичних даних. Наприклад, на ваш погляд, у чому причина "розростання", "збільшення" раку? У світі немає ніякого особливого збільшення кількості ракових хворих (крім раку легенів). Більш того, випадки захворювання раком шлунка навіть зменшилися. Як займав рак друге або третє місце в причинах смертності - так і займає. Але мало хто враховує, що тривалість життя за останні півстоліття зросла, а раком найчастіше хворіють люди старшого віку.

В організмі є потужні захисні сили - імунна система, механізми компенсації. Вони спрацюють, потрібно дати трохи часу. Майте на увазі, що більшість легких хвороб проходять самі, лікарські зілля тільки супроводжують природне одужання. Вам кажуть: "Вилікували!", а ви й вірите: "Хороший лікар!"

7. Якщо вже пощастило знайти хорошого лікаря, бережіть його, даремно не турбуйте

Пам'ятайте, що лікар - це більше, ніж просто фахівець. Це не сантехнік. Вказівки виконуйте... в міру вашого розуміння. І не вимагайте від нього зайвих ліків, про які від сусідок дізналися.

Якщо ти молодий - до 60! - І симптомів від органів немає, то не слід при найменшому нездужанні бігти в поліклініку. Як уже говорив, наші лікарі не довіряють природі, націлені на ліки і спокій. Бійтеся потрапити до них у полон! Знайдуться хвороби і вас переконають: "Відпочивати і лікуватися!"

І на закінчення: Щоби бути здоровим, потрібна сила характеру. Як людині знайти оптимум в трикутнику між хворобами, лікарями і вправами? Моя порада: обирати останнє. Принаймні, намагатися. Повірте - спрацює!
 
(via)