6 важливих фактів про те, як наш мозок запам'ятовує інформацію

У цій статті описано декілька принципів, які допоможуть вашому мозку вивчати нові мови, освоювати музичні інструменти, прокачувати кулінарну майстерність та отримувати корисні знання з книжок.

У кожного з нас є свої маленькі хитрощі, які допомагають нам запам'ятовувати більше і краще. Від дитячого підкладання книги з віршами під подушку до малювання скетчів своїх думок. Наука ж описує ряд спільних рис того, як людський мозок приймає нову інформацію.
 

1. Ми краще запам'ятовуємо те, що бачимо

Мозок задіює 50% своїх ресурсів для аналізу побаченої інформації. Іншими словами, половина його потужності йде на обробку зорових процесів, а решта розділяється серед інших здібностей організму. Причому зір безпосередньо впливає на інші наші почуття.
  Прекрасний приклад - експеримент, в якому 54-ох любителів вина попросили продегустувати кілька зразків виноградного напою. Експериментатори підмішали червону фарбу без запаху і смаку в білі вина, щоб з'ясувати, чи зможуть учасники виявити обман. Вони не впоралися, і червоне стало прекрасним замінником білого.
 
Зір - настільки важлива частина того, як ми інтерпретуємо світ, що він може пригнічувати інші почуття людей.
 
Ще одне несподіване відкриття, пов'язане із зором, полягає в тому, що ми бачимо текст як окремі зображення. Коли ви читаєте ці рядки, ваш мозок сприймає кожну букву у вигляді картинки. Цей факт робить читання неймовірно неефективним порівняно з отриманням інформації з зображень. При цьому об'єктам, котрі рухаються, ми надаємо більшої уваги, ніж статичним.
 

Зображення та анімація здатні прискорити ваше навчання. Додавайте каракулі, фотографії або вирізки з газет і журналів до своїх нотаток. Використовуйте кольори і діаграми, щоби проілюструвати нові знання.

2. Ми пам'ятаємо загальну картину краще, ніж її складові

Вивчаючи безліч нових понять, неважко потонути в наростаючому потоці даних. Для того, щоб уникнути перевантаження, необхідно озирнутися назад і змалювати загальну картину. Ви повинні усвідомити, як свіжі знання вписуються в єдиний пазл, чим вони можуть бути корисні. Мозок краще засвоює інформацію, якщо він знаходить зв'язок між нею і чимось раніше відомим в рамках однієї структури.
 
Для кращого розуміння наведемо метафору. Уявіть, що ваші звивини - це шафа з безліччю полиць. У міру того, як ви розкладаєте все більшу кількість одягу, ви починаєте розділяти його за різними ознаками. Отож, якщо ви додаєте туди чорний светр (нову інформацію), його можна поставити до інших светрів, до зимового гардеробу або до темних побратимів. У реальному житті ви можете поставити светр тільки на одну полицю. Однак у вашому мозку нова інформація зв'язується з усіма наявними поняттями. Ви без зусиль згадаєте її пізніше, адже вона вже пронизана нитками того, що міцно засіло у вашій голові.
 

Тримайте в полі зору велику схему або список заміток, котрі відображають всю картину того, що ви вивчаєте, і щоразу додавайте туди нові елементи протягом усього нелегкого шляху.

3. Сон неабияк впливає на пам'ять

Дослідження показали, що ніч повноцінного сну між зубрінням та іспитом істотно покращує результати. В одному з експериментів дослідники перевіряли навички учасників після інтенсивного навчання. І ті "піддослідні", хто спав 12 годин до перевірки, показали куди кращі результати, ніж ті, кого тестували кожні 4 години неспання.
 
Дрімота також додає позитивного ефекту. У стінах Каліфорнійського університету з'ясувалося, що студенти, які дрімали після вирішення складного завдання, виконували наступні завдання краще, ніж ті, хто не стуляв очей.
   
Важливо знати, що сон корисний не тільки після, але й до навчання. Він перетворює мозок в суху губку, готову вбирати в себе кожну краплину знань.
 

Спробуйте тренувати нові навички і читати перед сном або дрімотою. Після пробудження викладіть на папері те, що вам вдалося вивчити.

4. Відсутність повноцінного сну згубно впливає на здатність до навчання

Відсутність повноцінного сну - річ страшна. Недооцінка важливості цього фактора несприятливим чином позначається на "гнучкості" ваших звивин. Наука ще дуже далека від детального опису всіх цілющих функцій відпочинку, але вона чітко уявляє, до чого веде його нестача. Дефіцит сну змушує мозок знижувати оберти, діяти без здорового ризику за шаблонними схемами. До того ж збільшується шанс отримати фізичні пошкодження через втому всіх "гвинтиків" організму.
 
Що стосується навчання, дефіцит сну скорочує здатність мозку приймати нову інформацію на 40%. Тому не варто знущатися над собою ночами з низьким ККД, краще відпочити і прокинутися готовим до всього.
 
Результати досліджень Гарвардської медичної школи демонструють цікаві цифри: обмеження сну в перші 30 годин після засвоєння чогось нового може звести нанівець усі досягнення, навіть якщо ви відмінно спатимете опісля.
 

Нормалізуйте обсяг і періодичність сну під час навчання. Так ви будете набагато уважнішими і зможете уникнути "провалів у пам'яті".

5. Ми вчимося краще, коли навчаємо інших

Інформація засвоюється краще, якщо в майбутньому вам доведеться нею з кимось поділитися. У такому випадку ми якісніше структуруємо знання і запам'ятовуємо більше важливих деталей.
 
Підтвердженням цьому служить дуже показовий експеримент. Вчені розділили учасників на дві рівні групи і видали їм однакові завдання. За легендою, половина учасників трохи згодом повинна донести отримані знання до інших людей. Неважко здогадатися, що майбутні "вчителі" показали більш глибокий рівень засвоєння. Дослідники на власні очі переконалися в силі відповідальності, яка і дала настільки ефективний результат.
 

Підходьте до навчання з позиції "наставників". Так ваша підсвідомість змусить мозок розрізняти тонкощі схожих визначень, ретельно розбирати матеріал і копирсатися в нюансах.

6. Ми краще засвоюємо інформацію, коли вона чергується

Найчастіше повторення здається єдиним вірним способом завчити інформацію або засвоїти навик. Скоріш за все, такий метод ви використовували неодноразово у вашому житті. Однак не настільки очевидна тактика чергування може дати кращий ефект.
 
Так, в одному експерименті учасникам показували картини, написані в різних художніх стилях. Першій групі послідовно демонстрували по шість прикладів кожного стилю, а другій - змішано (різні школи у випадковому порядку). Перемогли останні: вони вдвічі частіше вгадували приналежність до стилю. Цікаво, що 70% всіх піддослідних до початку дослідження були впевнені, що послідовність повинна перемогти чергування.

Боб Бйорк - ініціатор експерименту, описаного вище - вважає, що чергування працює краще, тому що воно засновується на наших природних здібностях розпізнавати шаблони і винятки. При застосуванні в реальному світі, цей метод також дає нам можливість ознайомитися з інформацією, регулярно чергуючи те, що ми вже знаємо, з чимось новим.

Для прикладу, ви можете "пробігтися" по трьох різних предметах, які вам необхідно вивчити перед екзаменами; вивчаючи іноземну мову - поєднувати письмо, аудіювання та розмову у тандемі, а не розділяти їх на окремі блоки; практикувати удар справа, удар зліва і подачу під час одного тенісного уроку, а не виділяти один урок для кожного з елементів.

Коли ви вчитеся або практикуєте нову техніку, чергуйте їх з іншими методами. Наприклад, якщо ви вивчаєте конкретний удар у гольфі, не забувайте про інші удари, щоби трохи "розбавити" процес.

Якщо ви вивчаєте нову інформацію, змішуйте її з інформацією, яку ви вже знаєте, наприклад, поєднуйте старі та нові слова при вивченні іноземної мови.

Як говорить Боб Бйорк, всі ми повинні стати розумнішими учнями. "Майже в будь-якій роботі, ви повинні постійно розвиватися, вивчати щось нове" - вважає він, - "тому знати, як управляти своїм власним навчанням, дуже важливо!"

(via)